Cистема аукціонів ВДЕ: Елементи дизайну та компроміси

Опрацювання результатів опитування учасників ринку ВДЕ

Для обговореня під час круглого столу о 9.30-11.30, 10 квітня 2018

Ініційовано та виконано Європейсько-українським енергетичним агентством

В опитуванні взяли участь 41 респондент без спеціальної вибірки. Серед учасників опитування: інвестори, девелопери, консультанти, громадські організації, бізнес-асоціації, представники міністерств та міжнародних організацій. Нижче висвітлено результати опитування.

Для довідки: Це не позиція членів Асоціації “Європейсько-українського енергетичного агентства”, а лише результати загального опитування учасників ринку ВДЕ.

Таким чином, підсумовуючи всі опитування респонденти висловили таку узагальнену позицію:

  1. Необхідність квот. Встановлювати квоти необхідно на нововведені встановлені потужності, а не на генерацію.

  2. Потреба в регіональній політиці ВДЕ. Зважаючи енерго-дефіцитні та енерго-профіцитні райони та рівень потенціалу ВДЕ. Більшість опитаних підтримали диференціацію вартості підключення в різних регіонах і не лише підключення.

  3. “Квоти мають бути диференційовані за кожним видом генерації енергії”. Більшість опитаних саме так висловили свою точку зору.

  4. Основна частина респондентів підтримали, те, що дія  тендерної системи має поширюватися на ВДЕ як сонце і вітер.

  5. Учасники опитування обрали поріг встановленої потужності, від якого проект підпадає під дію тендерної системи: СЕС - 10 МВ, ВЕС - 10-15МВ.

  6. Респонденти в більшості обрали термін дії попереднього договору-купівлі продажу електричної енергії до 10 років.

  7. Що стосується концепції системи аукціонів ВДЕ, то вона має бути розроблена до кінця 2019 року, а вступити в дію не раніше з 2020 року.

 

Детальніше результати опитування по кожному питанню:

1. Щодо необхідності квот. На що встановлювати квоти, на нововведені встановлені потужності, чи на генерацію?

Відповіді розподілились таким чином: не змогли відповісти на це питання 10 респондентів (24,4%), просто “За” введення в політику управління ринку ВДЕ системи квотування висловились 7 респондентів (17%), проти квот - 9 (22%), за квоти на нововведені потужності - 9 (22%), на генерацію - 6 (14,6%), хоча, як зауважив, представник консалтингової компанії, cистема квотування на генерацію суперечить чинному законодавству. Оператор ринку зобов'язаний купувати всю електроенергію, вироблену ВДЕ. Або іншим чином компенсувати виробникам електроенергії. Оскільки виробник не може точно прогнозувати свою генерацію, це неможливо застосувати до системи квот на генерацію.

2. Щодо потреби в регіональній політиці ВДЕ. Зважаючи енерго-дефіцитні та енерго-профіцитні райони та рівень потенціалу ВДЕ чи потрібна диференціація?

 

На думку опитуваних, можливе встановлення квот за регіонами. Для вирішення питання регіональної нерівномірності потрібен додатковий аналіз (наприклад, порівняння економічної ефективності будівництва  СЕС або ВЕС у зонах з низьким сонце- або вітропотенціалом, з економічною ефективністю будівництва в регіонах з високим рівнем сонце- або вітропотенціалом та додатковими інвестиціями у системи розподілу електричної енергії. Чим вище інсаляція тим вище вартість підключення. Тобтоб південні - регіони вартість вища, північні менше. В рамках майбутньої енергосистеми децентралізованого виробництва головним критерієм є реальний попит на електроенергію в кожному регіоні. Диференціація витрат приверне увагу інвесторів до менш позитивних регіонів, або навіть до критичних (Донбас, Луганськ).  Один з інвесторів саме у сонячну енергетику, рекомендує 1, 2 або 3 рівневі тарифи залежно від опромінення різних регіонів України. Подібна система в даний час присутня в таких країнах, як Пакистан та Мексика, що належним чином стимулює приватних зацікавлених сторін до всіх частин країни. Оскільки сонячне випромінювання в Україні сильно відрізняється та існує лише однорівневий національний тариф - це стимулює високу конкуренцію на півдні України, тоді як проекти на півночі ледве економічно вигідні. Таким чином 6 (14,6%) опитуваних висловились проти регіональної диференціації, 8 (19,5%) - не змогли дати відповідь, всі інші виключно позитивно ставляться до регіонально-диференційованої політики виробництва енергії - 27 (65,9%).

3. Питання чи встановлювати єдину квоту, чи квота має залежати від виду генерації з ВДЕ?

 

На перших стадіях запровадження конкурсів, деякі учасники опитування вважають більш доцільними конкурси за окремими технологіями - окремо сонячні, окремо вітряні, біо, малі гідроелектростанції та інше. Потрібен постійний аналіз результатів конкурсів та розвитку технологій для прийняття рішень щодо конкурсів без визначення специфічної технології. Таким чином, 26 респондентів висловились за диференціацію квот залежно від виду генерації з ВДЕ, 6 - за єдину квоту, 9 - важко однозначно відповісти.

 

4. Дія тендерної системи на які види ВДЕ має поширюватися.

 

Серед коментарів опитуваних пролунали і такі: на усі види технологій, щодо яких держава застосовує механізми стимулювання та заохочення інвестицій. Результати тендерів не скрізь добре (Південна Африка, наприклад). Може бути розумнішим ввести обмеження потужності / технології / рік, переоцінювати кожні 4 роки, щоб технологічні досягнення могли бути інтегровані в нові витрати та надати пільговий тариф протягом 20 років (наприклад, усі проекти вітру, які отримали дозвіл на будівництво між 1/1/2020 та 31/12/2023 отримає пільговий тариф близько 65 € / МВт протягом 20 років, тоді всі вітрові проекти, які отримали дозвіл на будівництво від 1/1/2024 до 31/12/2027, протягом 20 років отримають пільговий тариф близько 55 € / МВт ). Серед узагальнених відповідей, на які види ВДЕ має поширюватися дія тендерної системи, склалась відповідна картина: на біомасу і біогаз - 2 респонденти (5%), на всі види ВДЕ - 9 респондентів (22,5), 12 - важко одразу відповісти (30%), 17 - вітер і сонце (42,5%).

 

5. Поріг встановленої потужності, від якого проект підпадає під дію тендерної системи для сонячної, для вітрової та для інших видів енергії?

 

На всіх наших ринках аукціонні схеми впроваджуються для зниження собівартості енергії шляхом залучення менших витрат на капітал та отримання прибутку в масштабі. Однак проектом на рівні 5-20 МВт наврядчи можна буде стверджувати, що це проект, який досягне прибутку в масштабі, а також не залучить фінансування від зацікавлених сторін, які мають доступ до менших капітальних витрат. Отже, пропоновані 5 МВт для сонячних і 10 МВт для вітру звучать дуже малими для аукціонів. Інші опитувані вважають, що під дію тендерної системи повинні підпадати проекти потужністю більше 500 - 1000 кВт (потрібен додатковий аналіз за результатами "пілотних" торгів). Іще однією думкою є поріг для СЕС -  10 МВт (без можливості розділення більших за потужністю об'єктів на проекти-сегменти), для ВЕС - 40 МВт, інші види генерації - за ЗТ без обмежень поки сукупна потужність об'єктів одного типу не перевищить 500 МВт. Для вітру і сонця поріг має починатися від потужності 10 МВт. Для біогазу та біомаси в цілому не менше ніж 20 - 25 МВт. Це питання повинне обговорюватись із залученням багатьох стейкхолдерів (виробників електроенергії з ВДЕ, представники енергосистем, фахівці Держенергоефективності та НКРЕКП). Як і у випадку питання диференціації вартості приєднання, потрібно з одного боку враховувати пропускну спроможність мереж та інші обставини, з другого боку створити прозорий та обґрунтований механізм прийняття рішень. Зокрема у розвʼязанні цих питань має полягати "регіональна політіка ВДЕ". Підсумовуючи опитування в загальних рисах результати наступні: для СЕС поріг має бути - 0,3-5 МВ (так висловились 19,5% респондентів), 10 МВ (19,5% респондентів), 20-30 МВ (4,9% опитаних), 50-100 МВ (12,2% опитаних). Усі інші (43,9% опитаних) не змогли дати відповідь.

 

Для ВЕС поріг має бути - 1-5 МВ (так висловились 7,3% респондентів), 10-15 МВ (14,6% респондентів), 20-25 МВ (9,8% опитаних), 50-100 МВ (9,8% опитаних). Усі інші (58,5% опитаних) не змогли дати відповідь.

 

6. Яким має бути термін дії попереднього договору-купівлі продажу електричної енергії?

 

Респонденти висловили різні позиції по часовим проміжкам, і 5, і 10, і 20 років. Один із опитаних запрпонував, що виходячи зі стандартних моделей проектів та горизонтів їх фінансування, здається,  що бажаний термін дії попереднього договору має бути не менш ніж 5 - 7 років у разі дотримання термінів будівництва та ведення в експлуатацію обʼєктів ВДЕ. У разі, якщо протягом планованих договором термінів реалізація проекту не розпочалась,  має бути передбачено розірвання договору та відкликання гарантій купівлі електроенергії. Але загалом, думки розділились таким чином: за термін дії попереднього договору-купівлі продажу електричної енергії має складати 1-10 років (24,4% опитаних), 10-15 років (14,6% опитаних), 15-20 років (12,2% опитаних), “важко сказати” (48,8% опитаних).

 

7-8 Коли мають вступити в дію система аукціонів? Коли має бути завершено і розроблено концепцію системи аукціонів?

Більшість учасників опитування, система аукціонів має вступити в дію, коли закони, підзаконні акти та правила вже  прийняті і зрозумілі, але в будь-якому випадку не раніше 2020 року, оскільки це відлякуватиме інвесторів. 15% Опитаних респондентів висловили за мету завершити розробку концепції системи аукціонів ВДЕ до кінця 2018 року, 37% - до кінця 2019 року, 7% до 2021 року, 2% до 2025 року. Після розробки концепції системи аукціонів ВДЕ вони мають вступити в дію з 2020 року (на думку 27% респондентів), 12% опитаних висловили позицію щодо вступу в дію з 2021 року, з 2022-2024 - 10% опитаних, з 2030-2035 - 5%.

Олександра Гуменюк

Заступник директора

Європейсько-українського енергетичного агентства

Mobile: 0038 095 607 78 57

mailto:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

http://www.euea-energyagency.org

Free business joomla templates