Підсумки І Конференції "Енергоефективність авіаційної інфраструктури"

51080322 2215285032016426 7255229013201780736 n24 січня відбулась Перша конференція на тему «Енергоефективність як спосіб декарбонізації авіаційної інфраструктуру України» за ініціативи Державної авіаційної службою України (ДАСУ) та Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА).

Захід відбувся за підтримки проекту «Енергоефективність у лікарнях» та «Енергоефективність у громадах ІІ в Україні», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини.

Метою заходу було зібрати рекомендації представників авіаційної галузі щодо нової програми підтримки «зеленої» транспортної інфраструктури в Україні та дізнатись від керівників аеропортів та компаній галузі про поточний стан енергоефективності авіаційної інфраструктури.

Активну участь обговоренні з коментарями та пропозиціями взяли представники Міністерства Інфраструктури, керівники міжнародних аеропортів міст Запоріжжя, Рівного, Вінниці, Одеси, Київський Міжнародний аеропорт ім. Сікорського, Міжнародний Аеропорт Бориспіль, також долучились і Міжнародні авіалінії України, Азур Ейр Україна,  ДП Антонов, Максімус Ейрлайнс та інші компанії, громадські організації, навчальні та наукові заклади. Європейський інвестиційний банк, UNIDO, GIZ, Делегація ЄС в Україні, представники посольств Угорщини, Чехії, Австрії.

Олександр Бильчук – Голова Державної авіаційної служби України власним виступом підтвердив актуальність напрямку енергоефективності як елементу декарбонізації авіаційної інфратсруктури. Він зауважив, що Охорона навколишнього середовища - одна із стратегічних цілей Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) 1. Зменшення негативного впливу глобальної цивільної авіації на навколишнє середовище: обмеження або зменшення кількості людей, що страждають від значного шуму, спричиненого авіаційною діяльністю; обмеження або зменшення впливу авіаційних емісії на якість місцевого повітря; обмеження або зменшення впливу авіаційної емісії парникових газів на глобальний клімат. 2. Адаптація до зміни клімату та стійкість. 

Для прикладу Олександр Бильчук розповів про ініціативу «Розбудова спроможності для зменшення викидів CO2 від міжнародної авіації» на суму 6,5 млн. євро, що реалізується ІСАО і фінансується Європейським Союзом для вирішення проблеми викидів вуглецю в авіаційному секторі (у 14 країнах Африканського та Карибського регіонів) проект «Solar-at-Gate». В рамках цього проекту заплановано нова установка сонячної електростанції Solar-at-Gate в аеропорту Кінгстона (Ямайка), що має на меті замінити використання паливних допоміжних силових установок літаків та дизельних наземних енергоблоків для усунення викидів CO2 . За допомогою 324 індивідуальних сонячних панелей встановлено загальну потужність постійного струму 100 кВт з економією CO2 , еквівалентною видаленню 113 автомобілів з доріг протягом року. Перший пілотний проект в Африці, що складається з наземної установки генерування сонячної енергії на 500 кВт і пересувного електрообладнання, було запущено в міжнародному аеропорту Моі в Момбасі, Кенія. Сонячна установка буде генерувати 820 000 кВт-год на рік і щороку економитиме від 1300 тонн CO2.

Пан Бильчук зауважив, що Експлуатанти аеропортів, як правило, мають прямий контроль над приблизно 10% від загального обсягу викидів вуглецю в аеропорту, що в основному виникають внаслідок споживання енергії в будівлях, транспортних засобах та освітленні. Ефективна співпраця та партнерство будуть вирішальними для забезпечення низьковуглецевих аеропортів майбутнього. Аеропорти по всьому світу, що беруть участь у програмі з вуглецевої акредитації (Airport Carbon Accreditation), у 2016-2017 роках загалом зменшили обсяг емісії на 202 184 тонни CO2 (що дорівнює загальному обсягу емісії CO2 від життєвого циклу 2 128 252 iPhones).

Емісію СО2 в аеропортах Олександр Бильчук розділив на три рівні:

Рівень 1. Емісія з контрольованих аеропортом джерел. Приклад - електростанції, що працюють на викопному паливі, звичайні транспортні засоби, що використовують бензин, або дизельне паливо.

Рівень 2. Непряма емісія зі споживання придбаної енергії (електрика, тепло тощо)

Рівень 3. Непряма емісія, яку аеропорт не може контролювати, проте може впливати. Наприклад, емісія орендарів, емісія повітряних суден на території аеропортів (як правило, після паркування), викиди від транспортних засобів пасажирів, що прибувають або вилітають з аеропорту, та викиди від утилізації та переробки відходів.

Більше прикладів щодо енергеофективних заходів в аеропортах у світі представлено в презентації пана Олександра Більчука за посиланням: https://www.slideshare.net/SAAU2017/ss-129187330?fbclid=IwAR3-zUmSTLGwGx5JD_rdoMU1zCYyGfS0QwU2m7lbZvuHvQiJyJM15UJsbJY 

Олександр Франчук – Віце-Президент Асоціації аеропортів України під час свого виступу наголосив на гострій актуальності питання енергоефективності як способу зменшення викидів СО2 та зниження витрат на ведення господарської діяльності самим аеропортом. Також Пан Франчук підкреслив, що деякі аеропорти вже розпочали перші заходи з енергоефективності, зокрема, щодо заміни приладів освітлення в самому приміщенні аеропорту, а також на території знаходження літаків. Проте жоден з аеропортів поки що не встановив системи контролю та моніторингу енергоспоживання, та не налагодив системного підходу, а саме енергоменеджменту. Віце-Президент Асоціації окрім іншого відзначив, що аеропорти знаходяться в комунальній власності, деякі в державній та мають гостру потребу у фінансуванні енергоефективних заходів, і сподіваються, що буде створена додаткова програма підтримки впровадження енергоефективності в аеропортах. Презентація про діяльність Асоціації аеропортів.

Данія Кріг – Керівник проекту «Енергоефективність у лікарнях», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини поділилась досвідом у структуруванні проекту щодо впровадження енергоефективності в бюджетних будівлях, на який уряд Німеччини виділив 3 млн Євро. Проект передбачає і навчання працівників зазначеної сфери, проведення енргоаудитів будівель та часткове фінансування енергоефективних заходів. Презентація Про проект ЕЕ в бюджетних будівлях.

Олександра Гуменюк – директор Європейсько-українського енергетичного агентства у своєму виступі про актуальність теми конференції розповіла, що у листопаді 2018 року Європейська Комісія затвердила карту Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T core network) в Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Республіці Грузія, Республіці Молдова та Україні. Тісна співпраця в мережах транспортної інфраструктури сприятиме з'єднанню між Європейським Союзом та нашими східними сусідами. Це зробить перетин кордону більш ефективним та покращить безпеку дорожнього руху. Ефективні транспортні мережі створюють економічне зростання і робочі місця, а також дозволяють зблизити людей і дозволяють рух товарам. Карта TEN-T охопила такі українські аеропорти, як Київ, Дніпро, Одеса, Львів та Харків.

Пані Олександра також відмітила і економічну перспективність енергоефективності авіаційній інфраструктурі, враховуючи значне зростання транспортного сполучення порівняно з попереднім роком регіону, особливо в авіації, наприклад в Україні: Київ (Жуляни) (64,2%), Львів (46,3%), Харків (34,7%), Запоріжжя ( 26,5%), Одеса (18,8%), 98% загальних пасажирських та поштових потоків зосереджено в 7 найбільших аеропортах: Бориспіль, Київ (Жуляни), Одеса, Львів, Харків, Дніпропетровськ та Запоріжжя. Український ринок пасажирських авіаліній другий рік поспіль демонстрував високі темпи зростання. У той же час, у попередньому 2016 році відбулося відновлення ринку після рецесії, яка відбулася в 2014-2015 роках. Якщо за підсумками 2016 року обсяг перевезень пасажирів вітчизняних авіакомпаній перевищив показник "докризового" 2013 року на 2,1%, то до 2017 року - на 30,1%. У 2017 році українські авіалінії на міжнародних регулярних рейсах перевезли 5 837,5 тис. пасажирів, іноземців - 49,758 тис. пасажирів (збільшившись на 18,1% та 29,3% відповідно).

Директор Європейсько-українського енергетичного агентства також відзначила ряд стратегічних документів, згідно яким енергоефективність не лише ідея та цікава економічна пропозиція, але і прямий обов’язок, відповідно до вимог Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію, країни Східного партнерства прийняли відповідні стратегічні документи, зокрема в травні 2018 року була прийнята Національна транспортна стратегія України до 2030 року, де декарбонізація та зменшення негативного впливу транспортної інфраструктури до навколишнього середовища було серед п'яти найважливіших пріоритетів для України до 2030 року. Беручи до уваги Національну енергетичну стратегію України до 2035 року та План дій щодо реалізації Енергетичної стратегії до 2020 року, План дій щодо підвищення енергоефективності до 2020 зменшення споживання енергії муніципальною інфраструктурою , включаючи транспортну інфраструктуру є надзвичайно пріоритетним.

Наступним кроком Європейсько-українське енергетичне агентство спільно з Державною Авіаційною службою підсумувавши всі коментарі та пропозиції від представників авіаційної інфраструктури підготувати пропозицію щодо створення програми фінансової та технічної підтримки енергоефективності в авіаційній інфраструктурі та надіслати цю пропозицію відповідним державним та міжнародним інституціям.

Free business joomla templates