1,5 роки на підготовку енергоефективних міських проектів: реальність чи вигадка?

 1,5 роки на підготовку енергоефективних міських проектів: реальність чи вигадка?

11 червня 2018 року у столичному Прем’єр Палаці Європейсько-українське енергетичне агентство зібрало фахівців сектору енергоефективності на щорічний “Енергетичний День”. Тематика заходу цього року – Політичний діалог 2018. «Енергоефективність від ідеї до реалізації: як подолати часовий розрив?»

Відео репортаж спікерів та гостей заходу

Фотозвіт Енергетичного Дня

Експерти обговорювали чи не найбільшу перешкоду розвитку сектору –  причини затягування підготовки та реалізації енергоефективних проектів та спільно шукали шляхи їх подолання.

Захід відбувся за підтримки проекту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, партнерами також виступили iC consulenten в Україні та Celynx.

Генеральним інформаційним партнером – Ліга.

До експертної групи увійшли відомі експерти ринку енергоефективності Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Олена Рибак, Член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор іС consulenten в Україні, Йоганнес Баур, Керівник відділу енергетики, транспорту і навколишнього середовища програми допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, , Юлія Шевчук, головний інвестиційний радник Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), Сергій Масліченко, заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Іма Хрєнова–Шимкіна, заступник директора проекту GIZ «Енергоефективність у громадах», Максим Верещак, ключовий експерт програми ЄС "Угода Мерів - Демонстраційні проекти", Святослав Павлюк, голова правління Асоціації “Енергоефективні міста України”.

За словами Сергія Савчука, голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, швидкість впровадження проектів є ключовим фактором розвитку країни та зумовлює подальше зменшення енергоспоживання. Він зазначив, що Україні вже вдалося скоротити споживання газу – з 24 млрд куб. метрів газу у 2014 році до 18 млрд куб. метрів газу у 2017 році. Заплановано скорочення використання газу ще на 5 млрд куб. метрів. Загалом, Національний план дій з енергоефективності передбачає зменшення енергоспоживання до 2020 року на 9%.

За діючою процедурою термін енергоефективних проектів в Україні може складати 22 місяці. Але на практиці процедура набагато довша. “Наразі практичний український сценарій підготовки – 40-66 місяців. Найбільше проекти гальмуються на етапі узгодження в державних установах, – відзначила Олена Рибак, член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор iC consulenten в Україні.  За її словами, через те, що причини можуть бути формальними, процедурними та технічними, а кількість розглядів та повернень не лімітована та щоразу може займати до 30 днів (згідно процедури), втрати часу стають критичними та унеможливлюють фактичну реалізацію проекту. Категоризація причин незатвердження або повернення документів та скорочення строків повторних розглядів могла б стати одним з елементів скорочення цих процедур. Мозковий штурм, який провели експерти прямо на заході, чи не вперше систематизував увесь спектр перешкод.  

На думку Йоганнеса Баура, керівника відділу енергетики, транспорту і навколишнього середовища програми допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, найбільше затягує процес енергоефективності в Україні недосконалість тендерних процедур. Також він порадив стандартизувати енергоефективні проекти за категоріями, що значно прискорить як їх проектування, так і реалізацію. Пан Баур відзначив, що критично необхідними є зміни в менталітеті, щоб люди усвідомили необхідність енергоефективності, зокрема, сто відсоткове вимірювання споживання та навчальні програми для будівельних компаній та банків, позитивно сприяли би цьому процесу.

Юлія Шевчук, головний інвестиційний радник Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), спираючись на власний досвід реалізації більше 100 енергоефективних муніципальних проектів в Україні, систематизувала найбільші “стопори”. За її словами, найперше  потребують усунення регуляторні перешкоди, часто нелогічні, та від того забирають прірву часу на вирішення  «Щороку з’являється нова, непередбачувана норма, процес реалізації проектів розтягується до нескінченності,» - пояснює Юлія Шевчук.- “Наші проекти проходять в середньому шість погоджувальних стадій, кожна може займати від 3 до 6 місяців. Зовсім свіжі реалії –  необхідність затвердження Антимонопольним комітетом гарантій. Офіційний термін – 3 місяці, але фактичний термін набагато довший через перевантаження АМКУ, який змушений буде видавати тисячі підтверджень”.

Серед інших перешкод п. Юлія назвала  нестачу адмінперсоналу у муніципалітетах, який значно скорочено через адмінреформу, та його низька підготовка, недосконале оподаткування та необґрунтована увага з боку правоохоронних органів. Юлія Шевчук нагадала, що рівень впровадження надважливих для України міжнародних проектів з енергоефективності є  мізерним. Зокрема Фонд Е5Р за останні дев’ять років видав грантів лише на  12% від від затверджених сум. Е5Р має змогу грантового співфінансування енергоефективних проектів на 110 мільйонів євро, втім енергетичний ринок України виявився неспроможним приймати інвестиційні ресурси та, на жаль, зберігає цю невтішну тенденцію.

«Роботу ускладнює те, що в України немає єдиного координатора по роботі з міжнародними фінансовими організаціями. Частина функцій покладена на Мінфін, частина на  Мінекономіки. Але цього вкрай  недостатньо, фактично, ми самі змушені вирішувати надто багато завдань, часто термінових та вперше», – наголошує пані Юлія.

“На виконання всіх вимог, які ставляться до проектів, не  вистачає людського ресурсу,” – додала Юлія. – Підписати всі меморандуми, зібрати всі договори в рамках проекту легко може перейти у 500 сторінок та півроку роботи. Така процедура розпочинається після оголошення результатів тендеру та одразу затягує його реалізацію.”

Крім того, для багатьох енергоефективних проектів від нещодавна діють нові вимоги державної  експертизи. Об‘єкти, над якими працює НЕФКО, перевели до комплексної експертизи (раніше була спрощена), яка буде займати від трьох до шести місяців.

Чимала проблема, з якою доводиться стикатися НЕФКО, – фактична непридатність об’єктів до модернізації. Через відсутність жодних інвестицій в інфраструктуру об’єкти прийшли до непридатного стану,  50% ТЕО неможливо реалізувати.  

Іма Хрєнова-Шимкіна, заступник директора проекту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, наполягає, що зрушити ситуацію може виключно секторальная реформа, але тільки така, що зорганізує роботу “усього механізму в єдиному напрямку”. Пані Іма також поділилася позитивними результатами та накопиченими за роки роботи прикладами подолання перешкод в реалізації проектів. Вона відзначила, що GIZ фактично створив цілий енергетичний кластер. «Наразі маємо шість проектів що працюють в секторі енергетики, також декілька проектів з'являться наступного року. Найбільшими проектами GIZ  все ж таки залишається «Енергоефективність в будівлях» та «Енергоефективність в громадах,» — підкреслила Іма.

Як приклад, Іма Хрєнова-Шимкіна навела створену GIZ систему енергоефективного моніторингу на місцях, що покликана зменшити зловживання на  усіх рівнях. Це дає змогу вибрати для модернізації дитсадочок із відповідним індексом енергоефективності, а не той, до якого ходить дитина мера.  

Також пріоритетом GIZ є тренінги з енергетичного менеджменту, facility management. Мета – сприяти по-перше, грамотним рішенням, по-друге, адекватній експлуатації об’єктів.  “Логіка проста, – зазначила Іма Хрєнова-Шимкіна, – якими б найновішими не були  надані технології, якщо завгосп об’єкту не вміє користуватися вимикачами, ефект від інвестиції буде нульовим.”

«Наразі кваліфіковані кадри цінніші, ніж гроші. Україна не може використати фінансування енергоефективних проектів саме через низький рівень підготовки кадрів – як на рівні фахівців  муніципалітетів,  так і на рівні підрядників, що дуже видно під час проектування та реалізації проектів”, - переконана п. Іма - Тому GIZ наполягає на найголовнішому – передавати знання та продовжує свій освітній компонент, спрямований на підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергоефективності.” На підтвердження пані Іма навела декілька прикладів із власного досвіду, - “Після навчання представників мерії Житомира  середній термін реалізації енергоефективних проектів скоротився на цілий один рік.”  За її словами суттєво зріс також рівень підготовки самих заявників-виконавців проекту. “На перший тендер в Івано-Франківську було рівно нуль заявок. Ніхто не був готовий, вимоги німецьких партнерів жахали, незважаючи на компенсацію 40%  від вартості проекту,  - поділилася пані Іма. - Зараз тільки з НЕФКО реалізовується близько 100 проектів.”

Сергій Масліченко, заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР): “Наша нова програма, направлена на фінансування енергоефективності у бюджетних будівлях, має фінансування 125 млн євро. Плануємо найближчим часом затвердити кілька великих проектів на 10-20 млн євро в рамках цієї програми. Розуміючи складність сфери, ми намагаємось на брати участь у проектах, де передбачена державна гарантія. Працюємо з приватним сектором, або з муніципальними гарантіями. І навіть у таких умовах проблем достатньо. Із найбільш актуальних – вже згадуваний АМКУ, через затримку процедур в якому зараз зупинено багато наших проектів. Також дуже затягує процеси “радянський рудимент” – цінова експертиза, яку треба проводити після тендерів”.  Сергій Масліченко наголосив, що частина проблем також лежить на міжнародних фінансових установах, які обирають не оптимальну для наших реалій структуру проекту вже на етапі його підготовки.

Максим Верещак, ключовий експерт програми ЄС "Угода Мерів - Демонстраційні проекти" зазначив, що містам найважче ранжувати проекти в умовах відсутності чіткої системи ранжування. “Немає ще розуміння, які проекти у першу чергу слід втілювати, також важко зрозуміти, який саме проект з потенційно можливих в окремому місті зацікавить інвестора,” - пояснює пан Верещак. Саме за такими напрямками ми зараз і будемо навчати команди міст.” Він також пояснив, що такому навчанню передує створення стратегії з енергоефективності міста.

Святослав Павлюк, голова правління Асоціації “Енергоефективні міста України” був категоричним.  “Питання скорочення проектного циклу - це питання швидкості обертання грошей у цьому секторі. Це ще одна грань, яка підкреслює стратегічність цього питання.”

Святослав відзначив також надзвичайну чутливість проектів з енергоефективності до політичної розстановки сил у містах. “Робота на рівні муніципалітетів над проектами щодо тепла, води, каналізації виходить за один виборчий цикл міської ради. Були випадки, коли міська рада скасовували вже започаткований, частково профінансований іноземним інвестором проект,” – відзначив пан Павлюк. - Унеможливлення такого свавілля потрібне негайно.”

Серед інших кроків, потрібних для пришвидшення циклу реалізації енергоефективних проектів, під час мозкового штурму експерти називали також підвищення кваліфікації профільних спеціалістів (проектувальників, енергоаудиторів, співробітники банків, які видають кредити на енергоефективність та ін.), усунення морально застарілих норм законодавства, створення єдиного вікна для всіх енергоефективних проектів або координаційного центру, надання цільової фінансової допомоги на освітні програми.

Європейсько-українське енергетичне агентство представить результати напрацювань експертів ринку у Позиційному листі та направить до профільних установ.

Free business joomla templates