27 Вересня 2019 року_Звіт засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та комунальних послуг

IMG 20190927 161412

Звіт засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та комунальних послуг

27 Вересня 2019 року

 

Голова Комітету ВРУ з питань енергетики і комунальних послуг, Андрій Михайлович Герус   запросив учасників ринку для відкритої дискусії щодо можливих змін державної системи підтримки генерації відновлюваних джерел енергії, у зв’язку зі скаргами від комерційного сектора, а саме великих підприємств про підвищені тарифи за електричну енергію.

Голова відмітив дії, що відбуваються у формуванні політики підтримки ВДЕ, зокрема щодо модифікації системи покладання спец.обов’язків у серпні. Слід зазначити, НКРЕКП вдалось знизити тариф на передачу електроенергії на 37% під час ухвалення Постанови КМУ про покладання спец. обов’язків на ринку електричної енергії на друге півріччя 2019 року. Герус підняв проблемне питання про пільгу щодо сплати ПДВ при імпорті обладнання для будівництва об’єктів ВДЕ, через яку, державний бюджет України недоотримує близько 400 млн.грн в рік, і що з наступного тижні ініціюватиме відміну такої пільги.

І нарешті, Андрій Герус перейшов до всіх чуток, що ходять на ринку ВДЕ, а саме, що буде зниження тарифу ретроспективно, що введення додаткового акцизного збору, цільового податку, і завершив він перелік чуток запитанням, до учасників засідання, що вони пропонують для зменшення навантаження на кінцеву ціну за електричну енергії.

Першим взяв слово Виконуючий обовязки голови правління ПАТ «НЕК Укренерго» – Всеволод Ковальчук, який  відзначив, що незважаючи на зниження тарифу на 37%, неплатежі все одно продовжуються з різних причин, і сукупна заборгованість перед Укренерго складає 2 млрд.грн, що в свою чергу знову призведе до ризику відсутності коштів для сплати виробник по зеленому тарифу. У виступі В. Ковальчук зазначив ряд технічних проблем, балансування та додаткову перевірку виконання технічних умов виробниками енергії з відновлюваних джерел. Підсумовуючи, дав відповідь на питання, за рахунок чого має формуватись бюджет для компенсації зеленого тарифу. На його думку. Непоганим рішенням може бути модель Німеччини, що за зелений тариф має платити той, від кого держава хоче позбавитися. Тобто, якщо держава має в стратегії зниження генерації вугільними електростанціями, або зниження генерації атомної енергії, тоді покласти на них обов’язок оплати по зеленому тарифу.

Марина Петров – ЄБРР, у своєму виступі нагадала, що Україна є імпортером газу, нафти, палива для атомної енергетики, вугілля, і що відновлювані джерела енергії, це ключовий напрямок до енергетичної незалежності країни, і виступила про категоричну незгоду з ретроспективною зміною зеленого тарифу.

Інші учасники засідання також висловлювались і пропонували власні ідеї, щодо зменшення навантаження на кінцеву ціну за електричну енергії, серед яких:

-                     Підвищення податку на викиди СО2 (екологічний податок) та зробити його надходження до бюджету цільовим для компенсації оплати по зеленому тарифу;

-                     Знизити зелений тариф (не уточнив на скільки), проте продовжити строк по його виплаті (до 2035 року)

-                     Ввести місцевий податок, що залишатиметься у бюджетах громад для їх розвитку (хоча це не наповнює бюджет ДП «Гарантований покупець» для виплат по зеленому тарифу)

-                     Створити єдиний price cap для всіх видів генерації.

Олександра Гуменюк – директор ЄУЕА, виступила із пропозиціями, що були підготовлені спільно з компаніями – членами ЄУЕА, які мають зменшити кінцеву вартість електричної енергії, а саме:

-                     Відмінити акцизний збір, що сплачується при продажі електроенергії, що підвищує її кінцеву вартість (в рік це близько 7 млрд грн)

-                     Змінити схему субсидій для житлових споживачів на прямі субсидії, які зменшать загальний обсяг субсидій (лише вразливі споживачі отримають компенсацію порівняно з поточною ситуацією, коли всі домогосподарства користуються низькими тарифами)

-                     Очищення від корупції операторів системи розподілу, які закуповують послуги та обладнання за завищеними цінами в непрозорій шлях у пов'язаних компаній, і знизити відповідні тарифи на розподіл електроенергії.

Враховуючи абсолютно різні пропозиції з різники економічними стимулами і впливами на кінцевий тариф, Аліна Свідерська – представниці норвезького інвестора у сонячну енергетику Scatec Solar, запропонувала створити робочу групу, де можна буде зробити економічне моделювання всіх зазначених пропозицій, на що Голова комітету відреагував позитивно.

Слід відмітити, що існує хибна думка, нажаль і у деяких членів Комітету, що вигодонабувачами зеленого тарифу є лише олігархічні структури, в той час як у реєстрі гарантованого покупця зареєстровано 454 виробники відновлюваної електроенергії із загальною потужністю 4591 МВт, я ких більше 1000 МВт збудовані іноземними інвесторами з міжнародною репутацією, як Acciona, Akuo Energy, LongWing, NBT, Refraction, Saffelberg, Scatec Solar, United Green та ін., 756 МВт – ДТЕК ВДЕ, 350 МВт – СЕС домогосподарств, і всі інші – це представники малого і середнього бізнесу, з фінансування проектів як українськими банками так і іноземними: ЄБРР, OPIC, NEFCO, BSTDB, PROPARCO, китайських банків, німецьких банків тощо.

 Слід врахувати, що наслідками ретроспективних змін зеленого тарифу будуть наступні:

-                     Іноземні інвестори розпочнуть міжнародний арбітражний розгляд проти держави Україна з відшкодування збитків у розмірі мільярдів доларів;

-                     Пошкоджений інвестиційний імідж України матиме доміно вплив на інвестиції в інші галузі національної економіки (верховенство права не менш важливе для інвесторів в енергетику, сільське господарство чи транспорт);

-                     Нова система підтримки ВДЕ на основі аукціону, що застосовується в даний час, буде дискредитована з самого початку і не призведе до очікуваного зниження тарифів на нові проекти;

-                     Ігнорування позиції Міжнародних фінансових організацій, щодо стабільності системи підтримки ВДЕ призведе до зриву фінансування всього енергетичного сектора, який залишається сильно залежним від позик МФО та іншого міжнародного фінансування;

-                     Програми соціального розвитку, що реалізовуються інвесторами ВДЕ в регіонах своєї присутності, будуть скасовані;

-                     Негативно вплине на будівельну галузь України, де зайнято тисячі людей, що будують об’єкти ВДЕ.

-                     Через реструктуризацію боргів українські державні банки суттєво постраждають.

Підсумовючи, слід зазначити, що перш ніж приймати остаточні рішення, необхідно мати суттєві економічні обгрунтування .

Асоціація "Європейсько-українське енергетичне агентство" (ЄУЕА) об'єднує національних та всесвітньо відомих міжнародних інвесторів з Австрії, Бельгії, Великобританії, Іспанії, Норвегії, США Туреччини, України, Швейцарії, та інших країн, які реалізують проекти вартістю понад 1,5 мільярда євро, будуючи в Україні електростанції сукупною потужністю біля 2 ГВт, що використовують енергію сонця, вітру та біомаси/біогазу

Компанії члени ЄУЕА: ​​Acciona, Avenston, Celynx AG, CES, DTEK, EDS Engineering, EMSOLT, Eurocape, GOLAW, Guris, Greenworx, iC consulenten, IMEPOWER, Indian Solar, Khmelnytsky Bio Power Plant, NBT AS, Scatec Solar, Schletter Group, Sinnalba group LLC, Smart Energy, Thermosystems, Ukraine Power Resources, Ukrwindinvestments, Volten.

Free business joomla templates