14го жовтня у Відні відбувся 13й Енергетичний День Європейсько-українського енергетичного агенства (ЄУЕА) за участі провідних експертів з ЄІБ, ЄБРР, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, німецької агенції GIZ, інших експертів та представників провідних компаній-виробників ВДЕ.

Презентації спікерів.

Фото 13-го Європейсько-українського енергетичного дня. 

Відень, 14 жовтня, 2022 року  ЄУЕА провело 13й  Європейсько-український енергетичний день.  Цьогорічна тема конференції – “Нові реалії в енергетиці: повоєнна відбудова та перспективи енергетичного сектору України”. Захід був присвячений нагальним питанням і питанням майбутнього енергетичного сектору з фокусом на відновлюваній енергетиці та сталому розвитку. Подія проходила у Відні за участі понад 100 гостей серед яких були представники ключових агенцій, що залучені до роботи над реформами енергетичного сектору, представників Європейської Комісії, Європейського Інвестиційного Банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної Фінансової Корпорації, Світового банку, GiZ,  UNIDO, та виробників ВДЕ.

Серед спікерів участь взяли: заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков, член НКРЕКП Олексій Магда, віце-директор департаменту з енергетичних питань Європейської Комісії Метхільд Ворсдорфер, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковський, голова постійного представництва Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ) Жан-Ерік де Загон, заступник голови Європейського Банку Реконструкції та Розвитку Марк Магалецький, керівник департаменту індустріального розвитку UNIDO Марко Маттеїні, голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, та представники провідних компаній-інвесторів у ВДЕ таких як DTEK Renewables, Emergy, Guris та Scatec. Захід було організовано спільно з Торговим відділом Посольства Австрї в Україні в Палаті економіки Австрії.

Відкриваючи першу панельну дискусію, Ярослав Демченков зазначив у своєму виступі, що «останні ракетні обстріли попереднього тижня не були поодиноким ударом по енергосистемі України. Це була атака на енергетичну безпеку європейського континенту. Все що сьогодні відбувається в енергетиці України та ЄС є стрес-тестом на здатність об’єднаної Європи захистити свої цінності і не допустити енергетичної бідності». Також він наголосив, що на тактичному рівні задача міністерства є диверсифікація постачання енергоносіїв і прискорення енергетичного переходу. Водночас мета на стратегічному рівні – посилення європейської енергетичної безпеки, декарбонізація і де-веапонизація енергоресурсів.

Жан-Ерік де Загон у своєму виступі зазначив, що Україна має забезпечити зелений перехід в рамках національного Плану Відновлення України для того, щоб успішно інтегруватися у європейську економіку. Він також підкреслив, що ЄІБ не буде розглядати нові інвестиції у проекти пов’язані з викопними копалинами. ЄІБ має на меті підтримувати проекти з розвитку зеленої енергетики, посилення українських потужностей з передачі електроенергії до ЄС та реконструкцію енергетичної інфраструктури.

Марк Магалецький, заступник Голови ЄБРР в Україні, почав із висловлення захоплення всіма енергетиками України, які підтримують енергетику в робочому стані. Він також озвучив наступні пріоритети в роботі ЄБРР: 1) підтримка ліквідності існуючих клієнтів; 2) інвестиції у відновлення енергетичної інфраструктури та підтримку об’єктів критичної інфраструктури; 3) за умови сприятливої безпекової ситуації, інвестиції у ВДЕ. Крім того, пріоритетними для ЄБРР є також проекти розвитку накопичувачів енергії. Наприкінці виступу пан Магалецький наголосив, що ЄБРР підтримував і планує й надалі підтримувати Україну.

У ході дискусії Артур Лорковскі, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства пояснив, що для того, щоб добре розуміти структуру енергетичного сектору та процес зеленого переходу, до війни було створено Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) для України, відповідно до стандартів ЄС. Тепер цей план необхідно оновити з урахуванням змін у споживанні та виробництві енергії. Секретаріат Енергетичного Співтовариства очікує оновлену версію цього документа до середини 2023 року, а також пропонує українському уряду допомогу у його підготовці. План буде використано для сприяння співпраці та координації зусиль інвесторів і донорів у реконструкції.

Торстен Воллерт, радник посла ЄС в Україні з питаннь енергетики, зазначив, що серед ключових викликів для України зараз є переосмислення на різних рівнях своєї системи енергопостачання, створення більш децентралізованих систем: від електростанцій до локальної розподільчої мережі та будівель. Будинки мають величезний потенціал для підвищення ефективності енергетичної системи. Нам потрібно створити концепцію того, як впроваджувати ці заходи з енергоефективності та застосовувати передовий досвід інших країн, – сказав пан Воллерт.

Джордж Крістодореску, голова енергетичного кластеру GIZ Ukraine, прокоментував, що GiZ багато працює над енергоефективністю, впроваджуючи її на муніципальному рівні, зокрема енергоефективність житлового будівництва та енергоефективність промисловості. Він вважає, що для середньострокового планування важливо розуміти зміни в енергетиці. В енергетичному секторі відбуваються важливі структурні зміни, оскільки змінюється бізнес-ландшафт. Також GiZ має намір створити в Україні структурний фонд з коштів місцевого розвитку.

Марко Маттеїні, представник департаменту індустріального розвитку UNIDO підкреслив, що дані (тобто розширена енергетична аналітика) повинні використовуватися більше для планування та підвищення енергоефективності. Він бачить гостру потребу в оптимізації активів української промисловості. Досвід UNIDO показує, що існують значні можливості для покращення енергетики. Щоб сприяти цій роботі, нам потрібно зміцнити впевненість промисловості в енергоефективності та net zero. Пан Маттеїні підкреслив, що система енергоменеджменту, інтегрована в бізнес-операції, призводить до постійного покращення енергії.

Олександр Антонюк, експерт з енергетики в ЄІБ, зазначив, що ЄІБ мав понад 50 проектів з інфраструктури, енергоефективності та кліматичних заходів в Україні (розпочатих до війни), а також продовжує підтримувати НЕК “Укренерго”. Пан Антонюк розповів про потенціал енергозбереження в будівлях, який може досягати 50%. Існують проблеми з просуванням енергоефективності будівель, та існує пошук місцевих партнерів для прискорення цих процесів. Пан Антонюк згадав успішні приклади співпраці у цій сфері між міжнародними фінансовими організаціями, оскільки ЄІБ співпрацює з GiZ (проект Felicity-2) та USAID над проектами енергоефективності.
Едуард Якубов презентував проекти Фонду енергоефективності Міжнародної фінансової корпорації. З досвіду МФК для покращення будівель та впровадження енергоефективності необхідно мати: 1) належністимули; 2) єдність мешканців будинків для запуску процесу; 3) відповідні технології. Післявоєнна відбудова стане унікальною можливістю для України розумно відбудуватися. Основними напрямками роботи Фонду енергоефективності МФК є надання грантового фінансування на реконструкцію; нова програма відновлення пошкоджених у війні будівель; прямі контакти з муніципалітетами для сприяння енергоефективній відбудові. Пан Якубов зазначив, що вражає кількість заявок на реконструкцію та підвищення енергоефективності, що не зменшилася під час війни.

Виступаючи у третій панельній дискусії, Родіон Морозов, заступник голови правління АБ “Укргазбанк”, зауважив, що Укргазбанк з 2016 року активно працює у сфері сталого фінансування, реалізувавши понад 900 проектів, та має намір продовжувати активну діяльність. Пан Морозов також заявив, що Укргазбанк готовий надати платформу для міжнародного партнерства, будучи вже банком-партнером Міжнародної фінансової корпорації. Родіон бачить важливу роль українських банків у реалізації міжнародних програм, які дозволять отримати доступ до фінансування та дозволять приватним інвесторам розділити ризики. Крім того, Морозов підкреслив, що за можливості, відновлення має бути підтримане в посильних обсягах вже зараз.

Також у третій дискусії виступила Ірина Гречана, фінансовий директор «Scatec Україна». Ірина розповіла, що компанія продовжує генерувати 95% від власних потужностей, попри всі виклики, які зараз є на ринку. Більше того, Scatec продовжує співпрацювати з громадами та впроваджувати соціальні та гуманітарні проекти. Норвезька компанія «Scatec» позитивно дивиться на перспективи нових проектів в Україні за умови створення сприятливих умов для інвестицій і залучення інвесторів до дискусій з відповідними міністерствами і регуляторними органами.

Олексій Пархомчук, інвестиційний директор данського інвестиційного фонду IFU в Україні, зазначив, що з 2020 року IFU впровадила нову інвестиційну стратегію відповідно до Європейського Зеленого Курсу, яка полягає в тому, що всі інвестиційні можливості тепер проходять перевірку інструменту відповідності екологічним вимогам. IFU наразі реалізує 14 проектів в Україні, з яких 4 – у секторі відновлюваної енергетики. Фонд готується фінансувати відбудову України, а м.Миколаїв та область після війни будуть закріплені для відбудови за Данією.

Костянтин Магалецький, партнер Ukraine Green Recovery Fund із більше як 15-річним досвідом роботи з прямим капіталом, закликав Україну вже зараз розпочати співпрацю з приватними інвесторами, які готуються до реконструкції. Час для укладання угоди з прямим капіталом з інвесторами становить близько 1 року. Костянтин наголосив, що ми не повинні марнувати час, тому потрібно діяти вже зараз.
Євгеній Черв’яченко, старший консультант GFA Consulting Group GmbH, підкреслив, що енергетичний перехід для України, на цей час, навіть важливіший, ніж зелена реконструкція. В наслідок воєнних дій було знищено значний обсяг промислових активів, які сильно забруднені. Для того, щоб відновити все належним чином, ми повинні розуміти зміни в попиті та відповідно до цього планувати наші подальші дії. Крім того, має бути відповідне програмування: необхідна ґрунтовна стратегія енергетичного сектора. Зараз настав час розглянути, який портфель інвестиційних проектів буде підготовлено, якою буде структура цих інвестицій і, нарешті, але не менш важливо, хто і як координуватиме інвестиції.

Олег Кудашов, консультант International Finance Corporation (IFC) з питань PPP, висвітлив перспективи структури PPP для енергетичного сектору, зазначвши, що в Україні вже існує дві успішні історії портових концесій на Півдні. IFC має велике бажання підготуватися до реконструкції та запустити її якнайшвидше. Корпорація вже зараз спостерігає значний рівень підготовки в державному секторі та планує співпрацювати з Урядом України у розробці пакету PPP і концесій протягом наступних кількох років.

Під час четвертої тематичної сесії  щодо актуальних проблем виробників електроенергії з ВДЕ Дірк Бушле, заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, наголосив, що, на його думку, на Україну чекає відродження сектору ВДЕ, так само як і Європу. Відродження ВДЕ має статися не тільки за участі донорів, але і з залученням існуючих гравців сектору і нових інвесторів. Для цього важливо розв’язати всі актуальні питання сектору, включаючи боргові зобов’язання, які вже обговорювалися до початку війни. Наступним кроком важливо підготувати регуляторну базу, відповідно до європейських стандартів, включаючи впровадження системи гарантій походження в Україні. Окрім того, важливо планувати впровадження систем зберігання для електроенергії.

Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго» розповів про важливість ВДЕ для енергетичного сектору України та важливість створення належного регуляторного середовища в Україні для розвитку галузі. На його думку, сьогоднішня ринкова ціна електроенергії та налагодження перетину з європейською енергосистемою дозволяють прогнозувати гідні прибутки для інвесторів з ВДЕ. Можливість експорту відновлюваної енергії до Європи стане сильним фактором підтримки та розвитку сектору ВДЕ.

Старший менеджер ДТЕК ВДЕ з регуляторних питань Ігор Ретівов, також зробив наголос на важливості прозорого регуляторного середовища для розвитку ВДЕ і вдосконалення відповідного законодавства. Ігор підкреслив, що саме від дій держави залежить наскільки швидко інвестори відновлять свої проекти в секторі ВДЕ. «ВДЕ –  вже не тренд, а ідеологія»,- зазначив Ігор.

Юрій Кубрушко, керуючий партнер IMEPOWER, розпочав свою доповідь констатуючи, що переважна більшість угод про посередництво в питанні зеленого тарифу виконана, і Уряд докладає чимало зусиль, щоб виконувати зобов’язання перед виробниками з ВДЕ. Юрій підкреслив важливість справедливого ставлення до існуючих інвесторів на ринку, оскільки в іншому випадку можна не чекати нових приватних інвестицій. Що стосується подальшого розвитку енергетичного сектору, то пан Кубрушко бачить деякі стратегічні рішення: або державні енергетичні компанії будуть опорою енергетичної інфраструктури та підтримуватимуться міжнародними фінансовими організаціями (МФО), або ж це буде приватний сектор. Цілком ймовірно, що Уряд обере перший шлях, і відбудова буде здійснюватися за рахунок фінансування існуючих великих державних компаній. У такому випадку необхідно провести реформи цих компаній з акцентом на корпоративному управлінні та прозорості (у деяких випадках давно назрілі реформи). А залучення приватного сектору залежатиме від нормативно-правової бази та певного рівня лібералізації процедур та правил.

Олег Добровольський, регіональний директор I-REC, під час виступу пояснив переваги та застосування сертифікатів походження для виробників з ВДЕ, наголосивши на кількох перевагах, які вони принесуть не лише виробникам ВДЕ, а й іншим гравцям економіки. За словами Олега, відродження ВДЕ не може бути без впровадження прозорості походження енергії. Стандарт сертифіката є важливим фактором, оскільки він дозволяє уніфіковано визнавати виданий сертифікат для обліку вуглецю (CDP або Green House Protocol є основними системами визнання). Пан Добровольський зазначив, що сертифікати матимуть додаткове застосування для економіки України у зниженні вуглецевого сліду для експортних товарів, а запровадження механізму CBAM в Європі зробить цю опцію особливо цінною. На завершення Олег зазначив, що фундація I-REC рада допомогти Україні в різних форматах: чи то консультаційних, чи то акредитаційних, за стандартом I-REC того стандарту, який обере Україна.

Лоїк Лермініо, регіональний менеджер Guris, повідомив, що їхній бізнес в Україні не постраждав від та продовжує працювати. Компанія розробляє нові проекти для реалізації в Україні, проте вони не пов’язані з «зеленим» тарифом. Лоїк також зазначив, що запровадження страхування політичних ризиків, яке зараз обговорюється, стане ключовим моментом для інвесторів. Підсумовуючи, зазначив, що, всупереч тому, що зараз ми маємо справу з численними нагальними потребами, дуже важливо розпочинати підготовку до майбутніх проектів уже сьогодні.

Спікери Енергетичного Дня також звернули увагу на склад і енергобаланс майбутнього енергетичного сектору України. Декілька спікерів підкреслили необхідність кооперації між донорами, державою і приватним сектором, а також важливість впровадження зеленого переходу під час відновлення. «Кооперація міжнародних партнерів, донорів і приватних інвесторів є надважливим фактором для успішного відновлення і розвитку енергетичного сектору. ЄУЕА вже є певним майданчиком для кооперації інвесторів і ми радо будемо сприяти подальшому посиленню співпраці між приватним сектором, регуляторами і європейськими партнерами»,- зазначила директор ЄУЕА Катерина Полякова.  

Європейсько-український Енергетичний День – щорічна міжнародна енергетична конференція, що об’єднує ключових гравців українського, європейського та міжнародно-урядового секторів; місцевих та міжнародних представників галузі, аналізує та обговорює найбільш актуальні проблеми, що впливають на розвиток сектору енергоефективності (ЕЕ) та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні в контексті Угоди про асоціацію з ЄС, Паризької угоди та Європейського зеленого курсу.

Створена у 2009 році, ЄУЕА – це незалежна неприбуткова організація, відкрита для всіх учасників ринку енергоефективності та відновлюваної енергетики України, які мають на меті конструктивно співпрацювати  з компаніями-однодумцями. Разом ми прагнемо зробити свій внесок в прозорий розвиток цих ринків, шляхом сприяння справедливому та сталому розвитку бізнесу, підвищенню інформованості громадськості про питання енергетики, а також шляхом впливу на енергетичну політику уряду. Пріоритетними напрямками діяльності ЄУЕА є Енергоефективність  (з підгрупами в секторі будівництва, централізованого теплопостачання, промисловості та енергії з відходів), Біоенергетика (включаючи біомасу та біогаз), Вітрова та Сонячна енергетика, «Розумні Мережі», Проектне фінансування та Договір про Енергетичне Співтовариство.

Partner:

 

 

 

 

 

 

Gold Sponsor: 

 

 

 

 

Silver Sponsors:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Bronze Partners:

UNIDO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Media Partners: