Аналітичний огляд ЄУЕА

Відновлювана енергетика – це те, на що всі показують як на пріоритет відновлення України. Міжнародні партнери виділяють кошти, держава запускає інструменти підтримки, банки нарощують ESG-компетенції. І все ж кількість реально профінансованих проєктів у секторі залишається критично малою. Чому?

На нещодавній дискусії про зелені інвестиції в Україні директорка ЄУЕА Анастасія Верещенська говорила про бар’єри, з якими інвестори стикаються просто зараз. Ми зібрали головне.

Лише у вітровій енергетиці готові до фінансування проєкти загальною потужністю близько 4 ГВт. Частина з них – наші члени, і навіть їхній досвід показує, наскільки складним є цей шлях. На фоні 4 ГВт готових проєктів кількість тих, що реально отримали фінансування, це крапля в морі.

Звідки така прірва? Тут кілька проблем, які діють одночасно.

Українські проєкти у відновлюваній енергетиці оцінюються донорами та фінансовими інституціями за тими самими критеріями, що й проєкти в будь-якій іншій країні. Інвестор змушений покривати значно більший CAPEX через ризикову премію, тоді як прибуток не зростає пропорційно. Фінансова модель «не сходиться» навіть для якісних проєктів із підготовленою командою та чітким технічним рішенням.

Окрема історія – захист обладнання. З 2024 року атаки на енергетичну інфраструктуру суттєво посилилися, і під удар потрапляють не лише державні об’єкти, а й підстанції та обладнання приватних інвесторів. Станція виходить з ладу, компанія замовляє нове обладнання і чекає 7–8 місяців на постачання. Будувати захисні споруди логічно, але вони не генерують дохід і негативно впливають на фінансову модель. Жоден банк не видасть кредит на такий актив. Світовий банк компенсує Укренерго подібні витрати – для приватних інвесторів аналогічних інструментів не існує. Фонд Міненерго та Energy Community Support Fund формально доступні, але коштів не вистачає на всіх.

І найбільший бар’єр – ринковий ризик. Банки запитують: хто і за якою ціною купуватиме електроенергію протягом наступних 15–20 років? В умовах воєнної економіки та нестабільного ринку на добу наперед переконливої відповіді дати складно. Навіть детальні прогнози не знімають для банку ризику недоотриманого прибутку.

Саме навколо цієї проблеми бізнес-спільнота об’єдналася і рік вела адвокацію за створення RAMP UP. Результат є: у 2026 році ЄБРР планує видати перші страховки ринкових ризиків для відновлюваної генерації, до механізму долучаються Світовий банк та уряди низки європейських країн. Це тимчасове рішення, але воно відкриває шлях до системи аукціонів, яка дозволить інвесторам гарантувати офтейк без субсидій.

Паралельно залишається те, що залежить від рішень, які ще не прийняті. Міжнародні фінансові організації досі не мають окремих підходів до оцінки проєктів у країнах з активним збройним конфліктом. Механізму фінансування пасивного захисту приватної інфраструктури немає, хоча переговори з донорами вже йдуть.

Зелене фінансування в Україні є. Але між наявними інструментами та реально профінансованими проєктами досі велика відстань, і скорочується вона повільніше, ніж могла б.

European-Ukrainian Energy Agency (ЄУЕА) представляє інтереси 30+ компаній у секторі відновлюваної енергетики та енергоефективності України.