Інтервʼю з Юлією Шевчук, головним інвестиційним радником NEFCO в Україні, спеціально для Європейсько-українського енергетичного агентства

Юліє, в Україні у людей, бізнесів, державних інституцій життя з початком повномасштабної війни поділилося на “до” та “після”. Чи можна так сказати і про роботу НЕФКО в Україні? Які саме зміни відбулися?

– Ми в Україні дуже давно, і, звичайно, ми змінилися разом з країною. До війни НЕФКО в Україні працювала в основному у сфері енергоефективності, в портфелі переважали проекти з реновації будівель бюджетної сфери. Їх було багато – близько 70 – дитячі садки, школи, лікарні, спортивні комплекси. Фінансовий ресурс – кредити та грантові кошти – дозволяв вести таку кількість проектів.

Також ми працювали над енергоефективністю у інших напрямках – водопостачанні, водовідведенні, реконструкції очисних станцій та у теплопостачанні. Приділяли увагу саме централізованому теплопостачанню, оскільки наші країни-засновники, такі як Данія та Швеція, вважають, що саме цей сектор інфраструктури – один з найбільш екологічних та ефективних з точки зору витрат. Тому ми працювали з тими українськими містами, у яких ще збереглися системи централізованого водопостачання. Переважно це були обласні центри.

Ми і зараз продовжуємо проекти з відновлення, але трохи змінився їх напрямок.

Давайте перейдемо до вашого “після”. Куди саме змістився фокус діяльності НЕФКО в Україні?

Як і багато хто, з початком війни ми зробили невелику перерву, щоб зрозуміти, куди рухатися. Але пауза була дійсно невеликою. Дуже скоро до нас звернулися представники Євросоюзу з пропозицією направити кошти, які йшли на заходи з енергоефективності, на проекти з підтримки України, щоб підсилити спроможність країни протистояти військовій агресії росії. Були розпочаті проекти з будівництва та ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб.

Довгострокове “зелене” відновлення інтегрує Україну до Європи. Вже з липня 2022 року ми започаткували програму “Зелене відновлення України”, яка є спільною ініціативою разом з донорами – Євросоюзом та урядами північних країн. Всі наші проекти з відновлення стали частиною цієї програми.

На ремонт житла для ВПО ми перенаправили кошти з програми щодо утилізації твердих побутових відходів, яку розробляли за кошти Євросоюзу. В її межах планувалася закупівля техніки для міст, контейнерів, баків, планувалася робота із полігонами тощо. Оскільки впровадження програми з відходів знаходилось десь на середній стадії, ще нічого не було профінансовано, тому її можна було повністю перепрофілювати.

Програми, що стосувалися води та водовідведення, вже профінансовані на той час, ми не стали змінювати. Міста, в яких вони впроваджувалися, прийняли у себе багато ВПО, тож ці проекти напряму стосувалися підсилення спроможності міст протистояти військовій агресії. І ми їх продовжуємо.

НЕФКО є програмним менеджером двох нових програм, що фінансуються Євросоюзом. Перша – будівництво житла для ВПО, абсолютно нова сфера для НЕФКО, адже проектами нового будівництва ми ніколи не займалися. На нього виділено 100 млн євро. Друга програма – це відновлення критичної інфраструктури у 12 громадах Київщини, що постраждали від російської окупації. Її бюджет – 50 млн євро.

Наскільки масштабна програма будівництва житла для ВПО?

Нове житло для ВПО будується у 9 містах. Переважно це обласні центри Західної України, тобто міста, які прийняли найбільшу кількість переселенців. Але, крім них, у проекті також беруть участь дві невеликі громади.

Програма розділена на два компоненти. Перший фінансується через прямі грантові угоди між Євросоюзом та містами. А другий компонент – це прямі грантові угоди між містами та НЕФКО. НЕФКО адмініструє обидва компоненти цієї програми.

Крім будівництва житла для ВПО у межах проекту також відновлюються об’єкти бюджетної сфери. Наприклад, у Макарові будується новий дитячий садок замість повністю зруйнованого під час воєнних дій.

Ми провели тендери та обрали консультантів, які допомагають містам впроваджувати ці проекти – компанії SWECO та iC consulenten. Досвідчені консультанти – необхідність у цій програмі, оскільки громадам на місцях потрібна сильна підтримка – перш за все, у організації закупівель робіт за правилами НЕФКО, та з багатьох інших питань. Адже тиск на громади, й так завантажені до війни, значно зріс – додалися гуманітарні питання, повʼязані з необхідністю надати гідні умови життя переселенцям.

На якому етапі зараз ці проекти?

Ми маємо амібтні плани – завершення будівництва у першій половині 2024 року. Зазвичай, проектний цикл такого будівництва – два роки. Але ми розуміємо, що зараз цього часу немає, і треба будувати набагато швидше, ніж до війни. Цикл будівництва плануємо скоротити за рахунок виконання деяких процесів паралельно, де це можливо.

Міста зараз розробляють проектно-кошторисну документацію. Ми очікуємо, що перший пакет документів по одному з міст вже скоро буде готовий. Паралельно з цим ми вже почали передкваліфікацію, тобто перший етап тендеру. Коли команда програми дізналася з проектно-кошторисної документації про обсяг проекту, то відразу почала працювати над другим етапом тендеру — закупівлею будівельних робіт.

Раніше процес будівництва часто затягувався через бюрократичні перепони.

Перепони, на жаль, нікуди не поділися, процес іде досить важко. Поки що не відбулося значного покращення і скорочення бюрократичних процедур по всьому нашому проектному циклу. І ми намагаємося працювати в існуючих умовах.

Візьмемо, наприклад, будівництво. Період розробки проектно-кошторисної документації скоротити не можна, бо це безпека та якість житла. Але отримання дозволів на будівництво, строки проходження експертизи, процес звільнення від податків, видачі банківських гарантій під авансові платежі – все це спросити реально.

Зрозуміло, що реформування – тривалий процес. Але, щоб отримати зовнішнє фінансування, державі потрібно визначити першочергові напрямки та терміново спросити процедури у їх межах.

Не відчувається, що ви вірите у таку перспективу.

Мої колеги також постійно мене про це питають: “Ти що, не віриш?” (сміється).

Дійсно важко продовжувати вірити, адже у цій сфері я працюю вже 15 років і не бачу значних змін.

Але якраз зараз моя надія міцнішає, бо сподіваюся на те, що життя примусить державу змінюватися. Нещодавно довелося телефонувати представникам влади з приводу однієї такої затримки з документами. Я їх прямо спитала: “Ви хочете відновлювати країну чи ні? Тоді давайте рухатися і досить вимагати папірець на папірець”. І відчула, що мене там зрозуміли, і мої співрозмовники дійсно не байдужі до проектів відновлення. Відповідальні співробітники особисто займалися процедурними моментами, переконали керівництво, що треба прискоритися, і ми отримали 5 карт реєстрації за 2 дні. Це безпрецедентно швидко.

Але хотілося б, звичайно, саме системних зрушень на рівні держави.

Нове житло для ВПО, яке буде збудовано – це соціальне житло високого рівня. За окремими показниками воно навіть краще за соціальне житло деяких сусідних з нами країн Євросоюзу. Чому для проекту обрали саме такий високий стандарт?

Побудувати сучасне соціальне житло за європейськими стандартами – була вимога Євросоюзу на старті проекту. Яку ми в НЕФКО гаряче підтримали.

Ми вже впроваджуємо принцип Build Back Better, який декларується в Україні. Норми енергоефективності по кожному нашому проекту на 10% вищі, ніж українські. Це при тому, що українські норми досить гармонізовані з європейськими. Плюс кожен наш проект містить «зелений» компонент. Це можуть бути сонячні панелі, теплові насоси або використання інших установок та впровадження заходів, які сприятимуть енергонезалежності як цього об’єкту, так і країни в цілому.

Також ми обовʼязково облаштовуємо навколо будинків зелені зони, намагаємося зберегти кожне дерево, та суворо дотримуємося норм інклюзивності.

Чи виправдана така висока планка щодо енергоефективності у країні, яка воює? Можливо, є сенс знизити цей відсоток задля пришвидшення та спрощення проектів?

З цього приводу у нас у НЕФКО були внутрішні дискусії. Я, як українка, вагалася щодо підвищених норм енергоефективності. Людям потрібно хоч якесь житло, а ми ведемо мову про “зелені ” будинки. І я дуже розумію необхідність будувати житло швидше.

Проте розрахунки, консультації з нашими експертами довели, що амбітні цілі з енергоефективності можливо досягнути без розтягування строків та без збільшення бюджетів. Тому що ми закладаємо їх ще на етапі проектування.

Оскільки ваш проект — один з перших в Україні з будівництва житла для ВПО, він встановить цю високу планку і для всіх наступних? Як ви гадаєте?

Один з непрямих результатів, які може дати цей проект – розвиток будівельного ринку. Під час закупівель будуть обрані будівельні компанії, які працюватимуть в проектах будівництва у містах. І я думаю, що будівельники на власні очі побачать, що краще робити проекти на високому рівні, енергоефективними, з дотриманням стандартів щодо інклюзивності та щодо захисту навколишнього середовища. «Capacity building» тут може бути дуже значним.

Ми робимо все можливе, щоб компанії мали змогу працювати у проектах європейського рівня, щоб була можливість масштабувати це на всю Україну. Але тут є велика задача, яку під силу розв’язати тільки державі. Україна зіткнулася з критичною ситуацією з кадрами на будівельному ринку, оскільки триває мобілізація. І  Знайти баланс між необхідністю обороняти країну і підтримувати економіку, продовжувати проекти з відновлення – завдання не з простих. Але його потрібно буде найближчим часом вирішити.

Capacity building точно має бути і для міст, які працюють в проекті.

Для всіх міст у наших проектах – і з ремонту, й з будівництва житла, відновлення інфраструктури та інших проектів – одним з основних здобутків, я думаю, буде здатність працювати у більш ефективній, горизонтальній структурі.

Зазвичай міста звикли працювати у жорсткій вертикалі. Коли вони починають роботу з нами в проекті, то основною нашою вимогою є створення Групи впровадження проекту (ГВП). Вона має складатися з фахівців різних відділів, повʼязаних між собою горизонтально: відділу закупівель, юридичного відділу, фінансового тощо. І з часом всі учасники ГВП розуміють, що всі мають рівне право говорити, їх слово має значення, роль кожного вагома.

Чи відчуваєте ви нестачу фінансових інструментів?

Наразі дуже багато зусиль донорів і міжнародних організацій йде на військову підтримку України. Захист держави – це пріоритет. Але відбудова теж важлива. Тому так цінуємо те, що Євросоюз започаткував саме програму відновлення в Україні.

Зараз ми ведемо перемовини з донорами щодо фінансування у майбутньому. Перш за все, щодо фінансового наповнення нашого фонду “Зелене відновлення України”. Це перемовини з нашими засновниками – країнами Північної Європи: Швецію, Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією. Уже є конкретні наміри, домовленості, навіть конкретні кошти, і ми розпочинаємо нові проекти з відновлення.

Але загалом попит на проекти з відновлення в Україні величезний. Кожен тиждень ми маємо десь близько п’яти звернень від українських міст. У НЕФКО ми можемо ефективно та стабільно спрямовувати кошти на відновлення. Ці міста хочуть з нами працювати, а ми не знаємо, що їм відповідати. Поки зробили собі портфоліо потенційних проектів. Якщо з’являться можливості, то обовʼязково розпочнемо співпрацю з містами, точніше, продовжимо, бо більшість тих, хто звертається, це вже наші партнери, з якими ми раніше впроважували успішні проекти.

Громади зараз дуже хочуть співпрацювати. За браком грантового ресурсу, вони навіть готові брати кредити на пільгових умовах.

Які у вас плани щодо роботи в Україні? Дивитесь в майбутнє з оптимізмом чи песимізмом?

Ми вже почали відновлювати Україну, і це наш основний меседж країні. Шлях, яким НЕФКО історично йде у своїх проектах – співпраця на рівні місцевих громад – виявився найефективнішим. Я думаю, що майбутнє саме за місцевими громадами, ініціатива йтиме знизу наверх. Тобто всі ініціативи будуть проштовхуватися мешканцями та керівництвом громад на державний рівень. Інакше це буде дуже важко.

У проекті з відновлення критичної інфраструктури ми вперше працюємо з сільськими громадами. Спочатку хвилювалися, чи буде ефективною співпраця з ними, оскільки для багатьох такі проекти – новий рівень. Але виявилося, що ці громади є навіть уважніші до співпраці, оскільки інвестиційних програм у них не так багато.

Крім «Зеленого відновлення України», ми плануємо співпрацювати з іншими фондами. Наприклад, у Норвегії є дуже амбітні плани щодо України, фінансування на мільярди євро. НЕФКО сподівається стати частиною цієї програми як виконавча агенція.

Також можуть масштабуватися проекти з будівництва житла для ВПО та відновлення критичної інфраструктури.