30 квітня 2025 року в Києві відбувся важливий захід «Зелене, доступне житло для України: фінансові інструменти», організований Європейсько-українським енергетичним агентством у рамках міжнародної ініціативи SMARTER Finance for EU (SMARTER4EU). Подія стала першим майданчиком для обговорення запуску зелених фінансових механізмів у сфері житла з українськими банками. 

Серед присутніх на заході гостей були представники понад 10 українських банків, а саме: АТ КБ «ГЛОБУС», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «СКАЙ БАНК», АТ «ОЩАДБАНК», UKRSIBBANK BNP PARIBAS GROUP, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», АТ «ТАСКОМБАНК» та АТ «КОМІНБАНК». 

«Зараз ми вперше в межах цього проєкту говоримо напряму з українськими банками в широкому форматі. Наша мета — представити інструменти, які ми розробили, і почути зворотний зв’язок. Ми прагнемо зрозуміти, які умови потрібні, аби зелене житло стало реальною опцією для українського ринку», — зазначила у вступному слові директорка Європейсько-українського енергетичного агентства Анастасія Верещинська.

Програму заходу відкрив огляд поточної ситуації на ринку іпотеки в Україні, представлений Андрієм Тарасенком, директором департаменту розвитку бізнесу ПрАТ «Укрфінжитло». Він наголосив, що потенціал іпотеки в Україні є колосальним, якщо порівнювати співвідношення портфеля іпотечних кредитів до ВВП з європейськими показниками. При цьому сьогодні іпотека в Україні практично зведена до однієї державної програми — «єОселя», яка охоплює 98 % усього ринку, але такий стан речей тимчасовий, викликаний в першу чергу зависокими ринковими ставками для розвитку класичних іпотечних програм, і ситуація буде змінюватись в міру відновлення економіки та покращення макроекономічних показників. 

«єОселя має і соціальне завдання – забезпечити громадянам  доступне житло, і економічне – підтримувати та стимулювати будівельну галузь. Сьогодні переважна частка кредитів в рамках програми єОселя видається на придбання новобудов, які відповідають актуальним державним будівельним нормам. Разом із відновленням економіки зростає потреба у запуску нових інструментів, зокрема із залученням зеленого компонента. Але водночас виклики величезні: для масового споживача зелене житло дорожче, а отже, його необхідно підтримувати — або через компенсації відсотків, або через інші стимули», — зазначив Андрій Тарасенко.

Важливою частиною програми стала презентація розробки системи зеленої сертифікації житла в Україні, адаптованої до вимог європейської таксономії. Експертка проєкту Ірина Суходуб пояснила, що зелене житло — це не лише енергоефективність. Це широкий спектр критеріїв, що включає якість повітря, акустичний комфорт, безпечні будівельні матеріали, екологічне навантаження на оточення, зниження споживання води, циркулярну економіку та доступність будівель для різних груп населення. За її словами, така система дозволяє визначити, чи відповідає житловий проєкт екологічним та соціальним цілям, і, що важливо, дає змогу банкам ухвалювати рішення щодо пільгового фінансування на об’єктивній основі.

Про реальний досвід впровадження «зеленої» сертифікації в ЄС розповіла Єлена Растей, віцепрезидентка Romania Green Building Council. Її виступ чітко продемонстрував, як партнерство між банками, забудовниками та сертифікуючими органами дозволяє створити довіру до «зелених» проєктів і запропонувати споживачам реальні вигоди — від нижчих ставок до якісного життя.

«Ми почали з одного банку і кількох пілотних забудовників. Зараз — це десятки партнерських програм і понад 4 мільярди євро проєктів у реалізації. Але головне — це система, що працює на довіру й прозорість», — наголосила Єлена.

Під час дискусій і презентацій прозвучала спільна позиція: Україна має унікальне вікно можливостей для вбудови зелених стандартів у процес відновлення. У той час, коли країна стоїть на старті масштабного відбудовчого процесу, саме зараз варто інтегрувати європейські вимоги до енергоефективності та сталості. Зелене фінансування в цьому контексті — не надмір або опція «для обраних», а необхідний інструмент для досягнення енергонезалежності, соціальної справедливості та відповідального використання ресурсів.

Кілька банків-учасників дискусії підтвердили, що розглядають напрямок фінансування зеленого житла у своїх стратегіях. Проте, щоб зробити реальні кроки в цьому напрямку, немає розуміння ємності ринку, аналітичних даних — зокрема, наскільки здорожчуватиметься житло, а також «правил гри», тобто системи сертифікації, яка визначатиме «зелені» стандарти житла для українського ринку.

Ще важливе питання — створення банківських продуктів «фінансування» зеленого житла, а саме спільна участь держави чи міжнародних фінансових організацій. Для себе банкіри визначають два напрямки таких продуктів: «зелену» іпотеку (кредити для роздрібних покупців житла) та кредити для девелоперів на фінансування сталого житлового будівництва. Вони зазначили, що «зелене» житло за ринковою вартістю буде недоступним для українського покупця. Проте, якщо з’явиться можливість надавати пільгові кредити на будівництво такого житла, вже є кілька девелоперів, яким було б цікаво працювати в цьому напрямку.

Очевидно, що для формування умов розвитку ринку, кожен з учасників процесу має зробити кілька кроків уперед. У цьому контексті ініціатива SMARTER4EU виступає не лише джерелом знань, а й майданчиком для практичного впровадження нових моделей фінансування.

«Ми не просто розробляємо систему — ми створюємо інструмент, який дозволить Україні брати участь у зеленому переході на рівних умовах з країнами ЄС», — підсумувала Анастасія Верещинська​.

Захід завершився активним нетворкінгом і обміном ідеями. Більшість учасників підтвердили готовність долучатися до подальшого розвитку зеленої сертифікації, створення гібридних фінансових рішень та спільного просування України до європейських стандартів у сфері сталого житла.