Гість подкасту – Джефф Коллі, редактор та видавець журналу Passive House Plus Green Building Magazine, голова Асоціації теплових насосів Ірландії, керівник команди комунікацій проєкту SMARTER4EU.

Ведуча подкасту – Олена Рибак, заступниця голови Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавча директорка iC consulenten в Україні.

Пропоную почати з проєкту, де ви берете участь, нового для України – SMARTER4EU. Одним з його напрямків є запровадження «зеленої» іпотеки. Чи не могли б ви розповісти нам трохи більше про це загадкове поняття. Що саме воно означає? Як ця іпотека працює в Ірландії? І як ми можемо використовувати її в Україні?

«Зелена» іпотека це один з цілої низки потрібних нам «зелених» фінансових продуктів, щоб сприяти декарбонізації будівель і переходу до сучасного, перспективного, безпечного, здорового, комфортного, низько енергетичного житлового фонду. 

Ми маємо надзвичайну кліматичну ситуацію, і у нас є нагальна потреба реагувати на неї. Проте термін «зелена іпотека», як і «зелені» будинки часто використовуються досить вільно, не вкладаючи в них особливого сенсу. 

Чіткі, засновані на фактах, тобто науково обґрунтовані підходи до визначення зеленого будівництва, ще випрацьовуються. Вони дуже потрібні серед іншого і для банків, щоб дати їм точні орієнтири для фінансування «зеленої» нерухомості.

Зелені будинки, зведені за правильним підходом, – це ті, які можуть значно покращити життя мешканців. Особливо, якщо брати до уваги те, що, залежно від країни проживання, люди проводять 80 до 90 відсотків часу в будівлях, в них зростають діти. Тому це будинки, в яких комфортно за будь-якої погоди, чи то в мороз, чи то в спеку, де забезпечене якісне повітря в приміщенні, де не накопичується волога та не заводиться пліснява. Будинки, які не залежні від відключень енергії.

«Зелений» будинок повинен передбачати та розв’язувати всі ці проблеми. Це дасть ту саму стійкість у нинішній геополітичній ситуації серед іншого.

Дякую, ми дуже добре визначили, що таке «зелений» будинок. А коли ми говоримо про іпотеку, чи є власне іпотека «зеленою», чи це іпотека, яка означає фінансовий продукт для будинку, який є «зеленим»? Внаслідок чого досягається економія? Це дешевший фінансовий продукт чи дорожчі квадратні метри?

По суті, коли ми говоримо про «зелену» іпотеку, здебільшого йдеться про іпотеку для сприяння будівництву або купівлі «зеленого» будинку, чи не так? Багато уваги у фінансах, з точки зору сталого розвитку зосереджено на етичному фінансуванні, яке пов’язане з тим, куди були інвестовані гроші. Залучаються фінансові установи, які розуміють економічну доцільність і навіть колективну моральну відповідальність, яку ми повинні нести за кліматичну та екологічну кризу. Враховуючи факт, що будинки – це величезна доля впливу на навколишнє середовище, банки мають можливість допомогти рухати ринок. Тому іноді, коли ми говоримо про «зелену» іпотеку, ми намагаємося заохотити банки до того, щоб вони, перш за все, просто визнали важливість підтримки «зеленого» житла, а потім запропонували пільгові умови кредитування для сприяння цьому процесу.

Це може бути, наприклад, зниження відсоткової ставки. У деяких випадках можна навіть розглядати додатковий дохід – наприклад, економію енергії, яку домовласники отримають від будинку, як додатковий дохід. Це може збільшити їхню купівельну спроможність, наприклад. Це можна розглядати майже як додаткову зарплату. Якщо подивитися на суму економії на електроенергії протягом всього періоду іпотеки, це може бути величезна цифра. Вже публікуються дослідження про економічні переваги «зеленої» іпотеки та «зелених» будівель загалом. Наприклад, відоме дослідження, проведене Інститутом ринкової трансформації в США, виявило дуже цікаві факти. Що ризик невиплати іпотечних кредитів у будинках, які отримали сертифікат Energy Star, знизився на 32% порівняно з не енергоефективними будинками. І навіть у середині самої шкали сертифікації Energy Star – чим вищий бал (і, відповідно, рівень енергоефективності будівлі), тим нижчим був ризик дефолту. Тож, для фінансових установ – це дуже переконливі аргументи. І дуже очевидні – якщо ви даєте людям будинок, який обходитиметься набагато дешевше, ніж інші, то це тільки допоможе зменшити ризик банку.

Чи дійсно тут є економія? В Україні ми схильні вважати, що все, що стосується «зеленого» будівництва – набагато дорожче. Тож чи є реальна цінність для людей інвестувати в це?

І так, і ні. Багато «зелених» будинків, приклади яких ми бачимо, збудовані за спеціальними архітектурними проєктами. Це дорожче. А от, наприклад, в Ірландії, це типові будинки. Топові віконні системи, наприклад – це не завжди екологічний продукт, вони, скоріше, про преміальний продукт.

Тобто пасивний будинок – це стандарт, якого можна досягти його з будь-яким дизайном будівлі. Проте, компактна форма будівлі, наприклад, в ідеалі – кубоподібна, здешевшує вартість будівництва. Ті ж вікна – можна спроєктувати будівлю так, щоб вона була настільки якісно збудована, настільки енергоефективною, що інвестиції в будинок зменшуються.

В Англії був проєкт соціального житла для людей похилого віку на 18 квартир. Ми писали про нього у нашому журналі сім чи вісім років тому. Це був пасивний будинок, де проєктом не передбачалась опалювальна система взагалі. Проте маленькі обігрівачі в кожній квартирі все ж поставили, оскільки переживали, що люди будуть мерзнути, оскільки люди поважного віку чутливіші до холоду. Після п’яти років експлуатації будинку провели опитування мешканців. Виявилося, що в дев’яти з вісімнадцяти квартир взагалі не вмикали обігрівач протягом перших п’яти років.

Ще один момент – ринок «зеленого» будівництва відносно новий, і ми зустрічаємо підрядників-новачків, які іноді накручують ціни на 10-20 відсотків через ризик, тому що до кінця не розуміють з чим мають справу.

Та ринок розвиватиметься, якість зростатиме, більшатиме підрядників. Тобто буде економія від масштабування. Плюс зараз ми бачимо, що з’являються великі виробники різних видів продукції, необхідної для «зелених» будівель.

Дякую, безумовно, українським громадам тут є чому повчитися, ви навели гарні приклади. Скажіть, будь ласка, «зелена іпотека» – це одна з тем, яку просуває проєкт SMARTER4EU. Європейсько-українське енергетичне агентство також є частиною цієї програми. Чи могли б ви розповісти нам ще кілька слів про цю програму, які її ідеї та цілі? 

Це проєкт, який має на меті відкрити по всій Європі сертифіковані «зелені» будинки вартістю 100 млрд євро. Будинки відповідатимуть вимогам ЄС, їх можна розглядати як частину зеленого курсу ЄС.

Для цього ми працюємо з деякими партнерами, які вже мають чинні системи сертифікації та з деякими партнерами, які розробляють нові системи сертифікації «зелених» будинків. 

Це Ради з питань «зеленого» будівництва Румунії, Ірландії, Іспанії, Португальське енергетичне агентство разом з люксембурзькою консалтинговою компанією з питань зеленого фінансування під назвою EnerSave, Європейсько-українське енергетичне агентство, а також ми самі, PositF Plus.

Розроблятися нові системи сертифікації «зелених» будинків будуть в Україні та Португалії. Удосконалюватимуться чинні систем сертифікації «зелених» будинків в Румунії, Ірландії та Іспанії.

Також передбачена співпраця з новими партнерами – фінансовими установами, банками, інвесторами, фондами, девелоперами, забудовниками. Співпраця з ними є необхідною умовою реалізації планів програми і вже є немалі досягнення у цьому напрямку. 

Ви згадали про пасивні будинки. Я хотіла би поговорити ще про один напрямок, який зараз починає розвиватися в Україні. Останні роки, за донорської підтримки, йшла робота над стандартами NZEB (Nearly Zero-Energy Building) на рівні гравців ринку. І дуже сильно очікуємо, що ці стандарти будуть прийняті на державному рівні. У нас також є проєкт в реалізації, тож за рік чи два ми, з донорською підтримкою, матимемо, щонайменше чотири школи, модернізовані на основі вимог NZEB. З вашого досвіду, як міжнародного, так і ірландського, NZEB вже став базовим стандартом чи тільки на шляху? Чи є висновки, які можуть бути корисними для нас?

В Європі також оперують поняттям ZEB (Zero-Energy Building). Проте, я не називав би це стандартом. Це ціль, яку має ЄС, і кожна країна-член повинна придумати своє власне національне визначення цих понять. Гадаю, щоб дати кожній окремій країні гнучкість, щоб врахувати їхній клімат, будівельні, архітектурні традиції й так далі. 

Дуже важливо, щоб, коли ми говоримо про нульове споживання енергії, зусилля в першу чергу були спрямовані на зменшення попиту всередині будівлі. І проєктувати будинки не як острів, а думати про них як про частину системи. Намагання побудувати повністю незалежний будинок часто в результаті стає набагато шкідливішим, ніж будівництво звичайного.

Але, безперечно, – прагнення до нульового споживання енергії у будинках – це достойна мета. В Ірландії це поняття визначено з 2019 року. І це, безумовно, покращило ситуацію. У нас дуже гарні стандарти NZEB, в тому числі й стандарти герметичності. Є обов’язкова вимога щодо використання відновлюваних джерел енергії для всіх нових будинків. 

Для нових будинків чи для реконструкції також?

Є вимога до існуючих будівель, що під час капітальної реконструкції вони повинні бути модернізовані до так званих оптимальних з погляду витрат рівнів енергоефективності, щоб відповідати кінцевій меті – нульовому рівню споживання енергії. У підсумку ЄС прагне досягти нульового рівня викидів вуглецю в європейському будівельному фонді до 2050 року.

Чи можемо ми сказати, що NZEB – це один з механізмів підтримки директиви про EU Taxonomy у витратах життєвого циклу і циркулярній економіці?

Так. Вони всі пов’язані. Я маю на увазі, що вони всі є частиною цієї ширшої картини. SMARTER4EU є в тому числі важливим, бо ми зараз спостерігаємо сплеск інтересу до теми через дію регуляторних чинників. 

Тепер, коли ми підійшли до теми EU Taxonomy, скажіть, будь ласка, як зараз виглядає ваш ринок? Чи він вже пристосувався до цієї нової реальності EU Taxonomy та численних вимог? Бо для України це також велика тема на цей час. Багато з цих аспектів стають частиною переговорів у процесі вступу до ЄС, але промисловість, на мою думку, ще не готова до цього, за винятком деяких міжнародних компаній, які все ще працюють тут. Як це було для Ірландії? Якими були ці виклики і як ринок з ними справляється?

За останні п’ять-десять років в Ірландії відбулися значні зміни: інституційні інвестори почали брати участь у будівництві або придбанні багатоквартирних будинків, тобто тих будинків, якими ми не займалися раніше.історично не будували. Тож це рушійна сила. Наприклад, коли в травні в Брюсселі ми запускали програму «SMARTER4EU» у банківському секторі, ми взяли з собою керівника відділу сталого будівництва та звітності в Cairn Homes. Cairn – один із двох найбільших забудовників Ірландії. Залежно від року, вони або найбільші, або другі за величиною. Як правило, вони будують близько 2 000 будинків на рік в Ірландії. Наша країна будує історично близько 25 000 будинків на рік. Наразі ми будуємо понад 30 000, тож переживаємо справжній бум. Так от, Cairn Homes наразі побудували житло, яке планують сертифікувати за індексом продуктивності будинку, який є таксономічно узгодженою системою Ірландської ради з питань «зеленого» будівництва. І вони думають про екологічно чистий транспорт, велосипеди, піші прогулянки, громадський транспорт. І що важливо – це соціальне житло. Тож вони збираються розв’язувати проблему енергетичної бідності. І знаєте що? Вони вирішили не перекладати будь-яке збільшення вартості будівництва на своїх клієнтів 

Вони продовжують обслуговування будівель? Чи виходять з девелопменту?

Вони виходять, але дуже плавно. Компанія має хорошу репутацію щодо цьогоі в Ірландії.

Чи можемо ми запросити їх в Україну, щоб вони трохи попрацювали над розвитком соціального житла? Передайте наші контакти, будь ласка.

Так, я із задоволенням передам. Це дивовижна компанія. Якось їх генеральний директор сказав: «Найперша наша мета – дати нашим клієнтам і людям, які живуть у цих будинках, теплі, здорові будинки, опалювати які буде коштувати дуже мало. На найвищому рівні в компанії існує ентузіазм, що вони можуть це зробити. 

Так, це інший рівень усвідомлення та самосвідомості. Але я маю запитати – це ж все одно бізнес. Якщо не перекладаються витрати на клієнтів – звідки беруться гроші? 

Це, звичайно, питання конфіденційне. Але додаткові витрати на будівництво цих будинків в Ірландії насправді не є великою проблемою. Тому, що ми порівнюємо нашу будівлю зі стандартом майже нульового енергоспоживання, якого ми повинні дотримуватися в будь-якому випадку. І тому, що рішення, які застосовуються в цих будинках, спрямовані на скорочення витрат.

Також є інвестиції, які будуть давати економію у кожному наступному проєкті. Наприклад, значна частина їх витрат зараз – це інвестиції в людей, тобто навчання дизайнерів та інших спеціалістів з будівництва пасивних будинків.

До речі, у нашому журналі ми публікували  тематичні дослідження в Ірландії про сміховинно дешеві схеми пасивних будинків. У графстві Вексфорд є будинки, побудовані за певною «пасивною» схемою. Їм майже 10 років.. На їх основі було проведено академічне дослідження, яке показало, що збільшення вартості будівництва пасивного будинку за цією схемою порівняно з будівництвом за нормами становило, 130 євро на будинок. 

Вибачте, додаткові витрати – 130 євро на будинок?

Так, на будинок.

Направте їх до нас, будь ласка. В Україні неймовірна кількість внутрішньо переміщених осіб, тому соціальне житло, муніципальне житло зараз стоїть на порядку денному, ЄС вже фінансує програми такого будівництва, низка європейських, міжнародних, фінансових та донорських організацій підтримують їх, також з дотриманням більш високих стандартів будівництва. Але, звичайно, ми дуже активно запрошуємо всі міжнародні компанії, зокрема, будівельні, особливо досвідчені, які можуть прийти і працювати у нас на ринку. Тож, будь ласка, підказуйте їм цей напрямок.

І ще питання про Україну. Є широкий діалог на міжнародному рівні, що для нас, наразі, є ексклюзивний і унікальний шанс, використати можливість та відбудовуватися краще ніж було. З іншого боку, реальність така, що нам не вистачає компетентних людських ресурсів. Багато з них воюють. Ті, що є, не завжди, володіють новітніми технологіями та матеріалами. Очевидно, відбудовуватися краще – це дорожче. І довше. Просто потрібно більше часу, щоб спроєктувати більш стійку, зелену систему. Як на вашу думку, будувати потрібно краще чи швидше?

За правильного підходу ці два поняття не обов’язково мають бути взаємовиключними. Ви можете будувати швидко і будувати добре. Фундаментальна річ, яку потрібно зробити, і з точки зору логіки, і з точки зору сталого розвитку також, – це оцінити свої обставини, оцінити свої потреби та ресурси, які ви маєте у своєму розпорядженні, кінцеві цілі. А потім розробляєте підходи до проєкту, орієнтовані на ваші ресурси.

Наведу приклад, з мирного життя, але він може бути корисним для цієї теми. Близько 10 років тому муніципалітет Брюсселя спробував кілька пілотних проектів пасивних будинків. Розробили брюссельську версію стандарту Pacifis разом з однойменним інститутом та зробили його обов’язковим для всіх нових будівель, а також для капітальних ремонтів у всьому кантоні Брюсселя. Будівельний ринок скреготав зубами, бо думав, що місцевий бізнес не зможе будувати ці будівлі. Я думаю, що вони уявляли собі збірні будинки, які прибувають вантажівками. Але знаєте що? Як тільки з’явився стандарт, індустрія просто пішла за ним. І це найцікавіше. Вони знайшли власні шляхи розвитку.

Розумію, що зараз в Україні інший сценарій, оскільки ви маєте багато дуже специфічних викликів, які потрібно подолати. Тож має сенс бути трохи активнішими. Але у випадку з Брюсселем галузь знайшла способи пристосувати чинні методи будівництва, які були поширені в цьому регіоні, до нових стандартів.

Вам також критично важливо залучати справді досвідчених, перевірених фахівців у «зеленому» будівництві- як для консультацій, так і для подальших стадій проєктів. Це абсолютно реально.

Дивіться подкаст на офіційному YouTube-каналі ЄУЕА