09 лютого 2012 року
м. Київ
Президентові України
Януковичу Віктору Федоровичу
Копії: Прем’єр-міністрові України
Азарову Миколі Яновичу
Голові Верховної Ради України
Литвину Володимиру Михайловичу
Шановний Вікторе Федоровичу!
Проблематика енергозабезпечення як ніколи гостро постала перед Україною й наразі стосується усіх, від окремих громадян до великих промислових об’єднань. Створилася ситуація, за якої забезпечення країни енергоносіями є ключовим елементом загальнодержавної безпеки та незалежності. Суспільство визнає, що українська влада за останні роки здійснила певний поступ в питаннях енергетики, зокрема альтернативної, та, на жаль, проблем все ще більше, ніж досягнень.
Однією з тих, що, на нашу думку, потребує невідкладного вирішення та Вашого втручання, є ситуація з розвитком біоенергетики та біогазових технологій. Після накладення вето на Закон України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» ця важлива галузь завмерла на етапі свого зародження. При цьому більшість експертів енергетичного ринку визнають помилковими аргументи, які стали підґрунтям для вето. Зокрема, керівництво Інституту відновлюваної енергетики НАН України неодноразово заперечувало факт підготовки аналітичної записки по біогазу, яка розглядалась як наукове підґрунтя для накладання вето.
Україна володіє значним потенціалом виробництва енергії усіх видів з біомаси. За оцінками фахівців, лише поточні органічні відходи сільського господарства, перероблені у біогаз, можуть замістити 2,6 млрд. м³ природного газу на рік. При подальшому розвитку сільського господарства цей потенціал може зрости до 7,7 млрд. м³ на рік в перерахунку на природний газ, що в діючих цінах дозволить Україні щорічно економити на імпортному природному газі до 3,1 млрд. доларів США. Таким чином, розвиток біогазових технологій, в першу чергу, є необхідним елементом зниження імпортозалежності України від дорогих енергоносіїв, покращення платіжного балансу країни та, що є найбільш важливим, зниження геополітичних ризиків. Подальший розвиток біогазових технологій цілком співпадає із задекларованими Вами, РНБО та Урядом України прагненнями збільшити споживання альтернативних видів палива, зокрема, біомаси, і тим самим зробити суттєвий внесок в підвищення енергетичної безпеки України.
Окрім заміщення проблемних імпортних енергоносіїв, розвиток біогазових технологій дозволить отримувати високоякісні та екологічно чисті органічні добрива для сільського господарства, створить нові робочі місця у депресивних регіонах, вирішить ряд екологічних проблем із утилізацією біологічних відходів, в тому числі тваринництва, птахівництва, харчової та переробної промисловості, у комунальній сфері.
Впровадження «зеленого» тарифу на електроенергію, що виробляється з біогазу, є загальноєвропейською практикою. Обґрунтований «зелений» тариф може забезпечити окупність біогазових проектів в межах 7-10 років, що є мінімально необхідним для залучення вітчизняних і іноземних інвестицій у проекти з біоенергетики. Як показує європейська практика, розвиток альтернативних джерел електроенергії неможливий без дії «зелених» тарифів, і Україна тут не є винятком. Так, типовий інвестиційний проект з побудови біогазового заводу при дії звичайних тарифів буде мати строк окупності близько 50 років, що не зможе зацікавити жодного вітчизняного чи закордонного інвестора.
Враховуючи все вище вказане, вважаємо за доцільне:
• Впровадити «зелений» тариф на електроенергію, що виробляється з біогазу, внісши відповідні зміни до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» (Додаток 2). Зокрема, встановити коефіцієнт «зеленого» тарифу на рівні: К=3,0 — для електроенергії, що виробляється з біогазу, отриманого з біомаси і відходів сільського господарства; К=2,7 — для усіх інших видів біогазу, зокрема, біогазу з полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), органічної частини ТПВ, стічних вод та їх осадів.
• Розробити, затвердити та забезпечити державну підтримку Національного проекту «Енергія біогазу».
• Національний проект «Енергія біогазу» повинен передбачати виробництво електроенергії, тепла і біометану як перспективного замінника природного газу та налагодження випуску біогазових установок власного виробництва.
• Докладно висвітлити питання розвитку біоенергетики та біогазових технологій в «Енергетичній стратегії України до 2030 року».
До листа, написаного за дорученням експертної групи у складі понад 30 чоловік за участі іноземних фахівців, додаємо відповідні аналітичні матеріали та довідки (чотири додатки), що дають Вам, пане Президенте, можливість переглянути рішення щодо накладеного вето з урахуванням незалежної фахової думки.
З повагою,
Олександр Тодійчук
президент Київського міжнародного
енергетичного клубу «Q-club»,
дійсний член Української нафтогазової академії
Георгій Гелетуха
директор НТЦ «Біомаса»,
завідувач відділу Інституту технічної
теплофізики НАН України, к.т.н.
Додаток 1. Аналітична записка «Обґрунтування необхідності запровадження в Україні «зеленого» тарифу на електроенергію, що виробляється з біогазу», на 11 стор.
Додаток 2. Текст необхідних змін до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику», на 2 стор.
Додаток 3. Концепція Національного проекту «Енергія біогазу», на 1 стор.
