17 вересня 2020 року відбувся Європейсько-Український Енергетичний День. Він був присвячений обговоренню викликів галузі та пошуку шляхів подолання кризи, яка поставила під загрозу «зелене» енергетичне майбутнє України. Основою до обговорення цьогорічної конференції стало майбутнє української енергетики, її перспективи та розвиток в рамках «Зеленої Угоди» ЄС.
Тематична сесія №1 «Українська енергетична політика в рамках «Зеленої» Угоди ЄС» мала на меті розглянути, які найближчі цілі та стратегічні плани України включаючи реалізацію Угоди про Асоціацію з ЄС, Договору про Енергетичне Співтовариство та інших зобов’язань України відповідно до міжнародних угод та національних стратегічних планів, обговорити відновлення після енергетичної та економічної кризи.
Спікерами тематичної сесії №1 були: Матс Лундін, голова Ради ЄУЕА; Ольга Буславець, т.в.о. Міністра енергетики України; Ігор Корховий, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань європейської інтеграції; Леся Василенко, народний депутат України, cпівголова Міжфракційного об’єднання «Енергетика та довкілля»; Матті Маасікас, Голова делегації ЄС в Україні; Жан-Ерік де Загон, Голова Постійного Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні; Джордж Крістодореску, координатор сектору енергоефективності, директор проекту «Реформи енергоефективності в Україні», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Янеш Копач, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, виступив у якості модератора сесії.
Як зазначив Матс Лундін, Голова Ради Європейсько-українського енергетичного агентства: “Україна дуже поступово, але впевнено стає енергоефективною та незалежною від постачання зовнішніх енергоносіїв завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії”. Про це він заявив, відкриваючи 11-й Європейсько-український енергетичний День – одну із найважливіших подій в енергетичній галузі України. Янеш Копач, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зазначив, що на сьогодні законодавчі акти є основою, керівними засадами, якими керується ЄС у своїй діяльності, в енергетиці зокрема. Президент Європейської комісії Урсула фот дер Ляйен зазначила, що в Європі спостерігається стрімке зростання в прогресуванні в напрямку досягнення тих 20-30 цілей, які були визначені попередньо. На сьогодні ми вже досягли 40% скорочення викидів, проте ми всі погоджуємося, що цього не достатньо. І до 2050 року ми плануємо, що вийдемо десь на 55% в зниженні кількості викидів вуглецю. ЄС робить на сьогодні все для того, щоб підштовхнути стимулювати інші країни-члени ЄС до такої стрімкої конкуренції заходів, які відповідають правовій основі. Звісно, Україна теж серед наших надійних партнерів, тому що вона твердо прямує до ЄС, для того щоб стати повноцінним членом асоціації.
Як зазначила Ольга Буславець, т.в.о. Міністра енергетики України: “Україна прагне долучитись до Європейського зеленого курсу, у тому числі за рахунок лібералізації курсу енергетичної безпеки. На мою думку, Зелена угода – це можливість для України стати більш сильнішою. Для забезпечення виконання Зеленої угоди Україна впроваджує потужну енергетичну реформу, яка передбачає системні заходи щодо підвищення енергоефективності України. ВДЕ на сьогодні – це не тільки ключ до успішного розвитку національної економіки, це також ключ до енергетичної нейтральності”.
Сьогодні в Україні 40% електроенергії використовуються будівлями та будівництвом, а 60% природного газу використовується центральними системами опалення та будинками. За словами заступника міністра розвитку громад та територій України з питань європейської інтеграції Ігоря Корхового, в рамках політики приєднання до європейської Зеленої Угоди міністерство ставить амбіційні цілі – до 2050 року збільшити термомодернізацію будівель до 60% та збільшити частку джерел відновлюваної енергії в опалювальних системах до 50%. Також він зазначив, що ведеться обговорення програми обсягом 300 млн євро з Європейським інвестиційним банком на термомодернізацію громадських будівель – шкіл та садочків в містах України.
Леся Василенко, народний депутат України, співголова Міжфракційного об’єднання «Енергетика та довкілля» зазначила, що Україна робить все для того, щоб виконувати зобов’язання в рамках Зеленої угоди з ЄС. І ми можемо відзначити значний поступ щодо реалізації зобов’язань, які були з Україною до того. На сьогодні розвиваємо інституційну структуру в Україні, для того, щоб просунутися ще ліпше вперед. І я визнаю, що потрібно буде чимало часу для того, щоб налагодити роботу. Проте ми робимо все можливе для того, щоб щонайшвидше закінчити роботу в напрямку заявлених цілей в енергетичному секторі.
У свою чергу Голова делегації ЄС в Україні Матті Маасікас відзначив зацікавленість України долучитися до «Зеленої Угоди». Однак пан Маасікас висловив занепокоєння тим, що в проекті держбюджету України на 2021 рік не закладено коштів на енергоефективність, натомість є кошти на підтримку вугільної галузі обсягом 3 млрд гривень. За його словами, це йде всупереч заявам про «Зелену угоду» і не відповідає зобов’язанням України щодо спільного фінансування енергоефективності. Жан-Ерік де Загон, голова Постійного Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні також звернув увагу на порушення зобов’язань України перед ЄС та Німеччиною щодо спільного фінансування енергоефективності і висловив сподівання, що це буде виправлено. Історією успіху він назвав створений Україною, Німеччиною та Світовим банком Фонд енергоефективності. В його програмах на сьогодні бере участь більше 17 тис. українських сімей і це число продовжує зростати.
Координатор сектору енергоефективності та директор проекту «Реформи енергоефективності в Україні», що реалізується GIZ Джордж Крістодореску зазначив, що в рамках проекту йде робота і розробляється концепція відходу від вугільної промисловості та вугільної генерації. За його словами, він має надію, що міністри економіки та енергетики Німеччини допоможуть реалізувати цю концепцію в двох регіонах в Україні.
Як підсумував тематичну сесію №1 Янеш Копач, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства та модератор сесії: “Є гарні новини, і не дуже гарні, але є багато можливостей, і я радий, що є такий кластерний підхід між GIZ та ЄІБ і також Європейська делегація долучається до кластера, і ми написали листа до проекту Закону 2458 який відкладений був до голосування у Верховній Раді, і є багато бажання з боку міністерств щодо розвитку і провадження реформ тому я оптимістично на це споглядаю”.
Презентації спікерів першої тематичної сесії: https://cutt.ly/tfCadhS
Веб-сторінка Енергетичного Дня: https://cutt.ly/UfCaO8B
Відео першої тематичної сесії: https://cutt.ly/Wf61kLi
