26 листопада у Києві пройшла конференція “Ukraine Reimagined: Rebuilding Communities and Public Infrastructure”, організована в межах 16-го Європейсько-Українського Енергетичного Дня. Захід відкрили Олена Рибак, директорка iC consulenten Ukraine та заступниця голови Ради ЄУЕА, Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та Жослен Корне, керівник відділу «Відбудова, енергетика, інфраструктура та довкілля» Делегації ЄС в Україні, які окреслили головні виклики та очікування від процесів реконструкції.

Сергій Сухомлин наголосив на ключовому виклику, який сьогодні стоїть перед громадами: нестача належної технічної експертизи та компетенцій на етапі ухвалення рішень, що безпосередньо впливає на ефективність використання обладнання та донорських ресурсів. Він зазначив, що брак експертної оцінки та координації часто призводить до нераціонального використання техніки або простою дорогоцінних ресурсів. У цьому контексті він підкреслив важливість спрощення процедур для встановлення обладнання в громадах, наголосивши, що держава має створювати умови, за яких громади можуть впроваджувати техніку без зайвої бюрократії та за декларативним принципом.

«Найближчим часом будуть внесені зміни в постанову Кабінету Міністрів України №1320, які дадуть можливість громадам встановлювати [енергетичне] обладнання без додаткових зайвих процедур, дуже швидко і фактично за декларативним принципом включати газопоршневі станції, модульні котельні і багато чого іншого».

Це підкреслює прагнення уряду зменшити бюрократію та надати громадам більше самостійності, що є критично важливим для прискореної відбудови інфраструктури.

Жослен Корне звернув увагу на необхідність стандартизації та прозорості у секторі реконструкції України. Він підкреслив, що сучасний сектор має функціонувати за уніфікованими процедурами, з чіткими правилами щодо дозволів, ліцензій та нагляду за видами робіт: «Необхідно попрацювати над питанням дозволів та ліцензій, а також наглядом за різними видами робіт, які будуть впроваджуватися. Крім того, безумовно, нам потрібно розвивати спроможності громад та підсилювати інженерну експертизу». Він наголосив, що у будівельній галузі необхідно впровадити стандарти та шаблони, які зроблять процеси прогнозованими, системними та ефективними. Це дозволить поєднати швидкість робіт із високою якістю та забезпечити передбачуваний результат у реалізації проєктів.

Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, представив бачення майбутнього України, акцентуючи на глибинних суспільних трансформаціях та необхідності відмови від старих підходів. Він наголосив, що в Україні багато чого потрібно будувати з нуля: «Питання полягає в тому, що нам з вами [в Україні] немає що відбудовувати. Нам з вами треба будувати. Бо якщо ми з вами йдемо в відбудову, все, що ми зможемо відновити, – це трохи кращий фасад, трохи кращий дизайн, трохи кращий гіпсокартон. Те, що ми з вами маємо відновлювати, ми з вами маємо спочатку віддизайнувати. Інакше ми з вами зробимо новий кондиціонований з євроремонтом гулаг. І це не те, чого хоче українське суспільство». 

Під час панелі «Міжнародні інструменти відбудови: координація та ефективність» Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи, звернула увагу на виклики ефективного розподілу великих фінансових ресурсів для відбудови України. Вона зазначила:

«Ми будемо працювати з громадами і маємо бюджет на мільярд євро. Великі суми повинні бути розподілені відповідно до розмірів громад та [їхніх] проєктів. Наприклад, в Миколаївській області це 1000 людей в одній громаді, яким потрібен просто насос на 1000 євро, а в Івано-Франківську треба переобладнати всю систему теплопостачання на 1 мільйон євро. Ризики полягають у своєчасному розподіленні коштів, особливо перед зимовим періодом, і смисл цих програм — ефективна координація між органами, що отримують ці кошти, та місцевими громадами».

У продовження панелі Марія Коваль-Гончар, програмна координаторка з питань державних фінансів та інфраструктури, Посольство Швейцарії в Україні, розповіла, що Швейцарія працює над Project Preparation Facility (PPF) в Україні й пояснила, що це створено для підтримки українських громад у підготовці проєктної документації, залученні швейцарського та українського досвіду, а також у співфінансуванні проєктів і розвитку швейцарсько-українських мереж. Ця ініціатива дозволяє громадам готувати якісну документацію для подальшого залучення міжнародного фінансування, сприяє поширенню інженерних рішень і концептуальних підходів зі Швейцарії та інтегрує проєкти громад у ширші програми підтримки відбудови та розвитку інфраструктури.

Аналітичну частину конференції продовжила презентація Олени Рибак з результатами дослідження «Новий образ України», яке показало, що громади пріоритетно обирають проєкти за розміром інвестицій, відповідністю стратегії розвитку, енергонезалежністю, соціальною значущістю та доступністю фінансування, при цьому більшість реалізує до п’яти проєктів, зосереджуючись на водопостачанні, водовідведенні, термомодернізації публічних будівель та відновлюваній енергетиці. серед усіх громад, які заповнили опитувальник, було проведено розіграш призів: енергетичний аудит комунальної будівлі від iC consulenten Україна, три портативні очищувальні засоби повітря та розробку концепції систем опалення на основі альтернативних джерел для трьох громад від компанії Panasonic.

Наступні панелі заходу були присвячені практичним прикладам успішного партнерства та реалізації проєктів з відбудови. Спікери ділилися досвідом впровадження енергоефективних технологій, розвитку людського капіталу та підтримки громад, показуючи, як стратегічні партнерства між державними та приватними інституціями, міжнародними фондами та донорськими організаціями сприяють відновленню та розвитку України навіть у складних умовах. 

Увагу учасників привернув виступ Олени Шуляк, голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та містобудування, яка розповіла про антикорупційну рамку відбудови України. Вона зазначила: «Ми впроваджуємо автоматизовану систему цифрових дозволів, яка інтегрує всі реєстри, перевіряє документацію та може блокувати або видавати дозволи без участі чиновників. Кожен учасник процесу фіксується в системі, що забезпечує прозорість та відповідальність».

Дискусія зі Святославом Павлюком висвітлила реальні історії відбудови громад Миколаєва та Ковеля, де ключовими факторами є навчання, адаптація та розуміння логіки донорів. Заступники мерів обох міст поділилися власним досвідом: представник Ковеля зазначив, що «після того, як ми зрозуміли логіку донорів, процес відбудови прискорився в рази», а представник Миколаєва додав: «Успіх приходить там, де команда готова вчитися та адаптуватися».

На завершення GIZ та ПРООН презентували проєкти, що реалізуються в межах програми Renewable Energy Solutions (RES) та спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та запровадження сталих рішень у громадах.

Конференція стала вагомим майданчиком для формування спільного бачення сучасної відбудови України. Учасники підкреслили, що нова модель реконструкції має базуватися на прозорості, професійності, цифровізації, довірі та використанні якісних даних.

Європейсько-Українське Енергетичне Агентство висловлює щиру подяку спікерам, партнерам та учасникам за внесок у розвиток ефективної моделі відбудови України.