Українська енергосистема входить у новий опалювальний сезон з накопиченими проблемами, які не з’явилися вчора. Атаки на інфраструктуру, мільярдні борги перед виробниками, бюрократичні затори при підключенні до мереж і технічна помилка в законодавстві, яка заблокувала перегляд тарифу Укренерго. Сектор потребує системних рішень, а не точкових заплаток. Директорка ЄУЕА Анастасія Верещинська прокоментувала ключові виклики в інтерв’ю телеканалу «Прямий».
Енергетична інфраструктура залишається постійною ціллю незалежно від пори року. Атаки на газову інфраструктуру, лінії передачі і генеруючі об’єкти відбуваються регулярно, навіть якщо не завжди потрапляють у новини. Накопичувальний ефект від таких ударів реальний, і до зими Україна підходить у слабшому стані, ніж у будь-який попередній сезон.
З 2022 року борг перед виробниками відновлюваної енергетики сягнув близько 20 млрд грн. Погашати його фактично нізвідки, адже єдине реальне джерело є тариф Укренерго, в якому закладена зелена компонента. Частину боргу можна покрити через перерахунок за попередні періоди, але залишок у 7 млрд грн потребує або додаткового фінансування, або закладення в той самий тариф. Залучати капітал у галузь, де контрагентом виступає Гарантований покупець з хронічною заборгованістю, вкрай складно.
Приєднання до мереж забирає у девелоперів багато часу і зусиль. Механізм бронювання потужностей працює, але вузьке горло виникає там, де свою частину робіт має виконати Укренерго. Приватна компанія наймає підрядників і будує швидко, тоді як тендери Укренерго можуть тривати до року. Для інвесторів у накопичувачі енергії це вже обернулося місяцями очікування при значних вкладених коштах. Законодавча ініціатива, яка дозволила б інвесторам самостійно проводити тендери і контролювати зовнішню частину будівництва за участі Укренерго, могла б скоротити терміни на пів року. Окремо стоїть питання оподаткування при передачі мережевої інфраструктури обленерго: коли інвестор будує підстанцію і передає її державі, він може потрапити під додаткові податки, що робить цей механізм фінансово непривабливим, хоча законодавче вирішення цілком реальне.
Прийнятий Верховною Радою закон про маркет-каплінг змінює архітектуру всього електроенергетичного ринку. З 2027 року передбачена відмова від цінових обмежень (price caps), що відкриває можливості для українських трейдерів на європейських ринках і сприятиме стабілізації цін. Повна інтеграція очікується у 2028 або 2029 році. Водночас у цьому ж законі виявилася технічна помилка, яка фактично блокує регулятора від перегляду тарифу Укренерго без змін до закону. Укренерго зверталася з обґрунтованим запитом, адже кошти на компенсації за обмеження ВДЕ генерації вичерпуються, змінився курс і зросли витрати. Парламентський шлях означає зміни не раніше жовтня, а отже майже пів року недофінансованого тарифу і подальшого накопичення боргів на додачу до наявних 20 млрд грн. ЄУЕА працює з регулятором над тим, щоб знайти рішення без очікування парламентського процесу.
Накопичені проблеми не вирішуються одним законом. Але частину з них можна зрушити вже зараз: виправити технічну помилку в законодавстві, прибрати податковий бар’єр при передачі мережевої інфраструктури, дати інвесторам можливість самостійно контролювати підключення до мереж. Питання в політичній волі.
