22 травня Європейсько-українське  енергетичне агентство (ЄУЕА) провело у Києві захід  «Зелене житло — дорого сьогодні або ще дорожче завтра. Чому зелене будівництво потрібно вже зараз? Захід пройшов у межах проєкту SMARTER4EU, що реалізується за фінансової підтримки Європейської комісії.

Серед учасників були представники громад, бізнесу, профільних асоціацій, міжнародних партнерів та забудовників.

Під час вступного слова директорка ЄУЕА Анастасія Верещинська окреслила головну мету події — розпочати глибоку стратегічну дискусію про майбутнє житлової політики в Україні.

«Ми не ставимо під сумнів, чи можливе зелене житло в Україні — ми вже знаємо, що можливо. І це потрібно робити. Бо будувати дешево сьогодні — означає перекладати витрати на тих, хто буде експлуатувати це житло в майбутньому. А це наші з вами громадяни, в країні з нестабільною економікою», — наголосила Анастасія.

Саме тому енергоефективне будівництво має стати не опцією, а національною політикою — невід’ємною частиною відбудови, соціальної справедливості та руху до енергетичної незалежності.

У фокусі ранкових виступів була імплементація стандартів NZEB — будівель із майже нульовим енергоспоживанням. Артур Обідник, начальник відділу методологічного забезпечення та регулювання енергетичної ефективності у Міністерстві розвитку громад та територій України, наголосив, що Україна поступово наближається до європейських стандартів, а з 2025 року нові державні будівлі вже зобов’язані відповідати NZEB.

«Ми свідомо запровадили ці вимоги без обов’язковості одразу, щоб дати ринку час на адаптацію. Але цей стандарт стане нормою — і ми маємо бути готові», — сказав він, підкресливши важливість гармонізації українського законодавства з новою європейською Директивою 1275/2024, що передбачає повну декарбонізацію житлового фонду до 2050 року.

Практичний вимір заходу підсилила презентація «Альбому технічних рішень NZEB», яку представив експерт nZEB.pro Петро Шамілов. За його словами, це не просто каталог, а повноцінний інструмент для архітекторів, енергоаудиторів і проєктантів, який дозволяє одразу застосовувати перевірені конструктивні та інженерні рішення у своїх проєктах.

«Тут — термосимуляції, вузли, DWG-файли. Це база, яку можна використовувати вже зараз», — зазначив Петро.

У межах першої сесії «Нове будівництво: чи може бути зеленим?» обговорили впровадження стандартів NZEB у житлові проєкти.Модерована Оленою Рибак, заступницею голови ради ЄУЕА та виконавчою директоркою iC consulenten, сесія зосередилася на актуальних підходах і викликах у сфері сталого житлового будівництва.

Пет Баррі, директор Ірландської ради зеленого будівництва, представив систему сертифікації Home Performance Index (HPI), яка відіграє ключову роль у розвитку «зеленого» житла в Ірландії:

«HPI оцінює понад 30 критеріїв у екологічній, соціальній, медичній та економічній сферах, відповідає національним нормам і таксономії ЄС, а також сприяє доступу до зеленого фінансування. Ця система особливо ефективна для житлових проєктів без потужної консультативної підтримки. Для малих забудовників розроблено спрощений рівень сертифікації».

Юрій Теліпський з ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» розповів про соціальний житловий проєкт у Львові, реалізований за підтримки ЄС для людей, які проходять реабілітацію після травм:

«Будівництво відповідає чотирьом ключовим вимогам — енергоефективності класу В+, безбар’єрності, безпеці та екологічності. Поєднання центрального опалення, теплових насосів і сонячної станції забезпечує надійне енергопостачання навіть під час відключень».

Тетяна Бойко, представниця Громадянської мережі ОПОРА, наголосила на важливості пілотних проєктів NZEB в Україні:

«Пілотні NZEB-проєкти створюють умови для навчання, демонструють економію енергії в експлуатації і сприяють залученню грантового фінансування».

Ірина Суходуб, експертка проєкту SMARTER4EU, представила результати аналізу відповідності українських житлових проєктів румунським стандартам Green Homes:

«Українські проєкти вже відповідають низці критеріїв — вибору майданчика, транспортної доступності, зменшенню світлового забруднення, моніторингу ресурсів та ефективному водоспоживанню. Водночас необхідно посилити роботу над впровадженням циркулярної економіки, кліматичною адаптацією, екологічними матеріалами та управлінням відходами».

Друга сесія — «Відновлення та реконструкція: як інтегрувати найкращі рішення» — відбулась під модеруванням Анжеліки Лівіцької, членкині ЄУЕА та керівниці практики енергетики та природніх ресурсів юридичної компанії Arzinger. Увага обговорення зосередилася на викликах модернізації старого житлового фонду — саме ця частина житла споживає левову частку енергії. Марина Абрамян з Greenpeace наголосила:

«Ми маємо декарбонізувати весь житловий фонд до 2050 року. Це не побажання — це зобов’язання, закріплене в законодавстві ЄС. І ми повинні бути частиною цього руху».

Реконструкція, за її словами, не менш важлива за нове будівництво — і багато муніципалітетів в Україні вже почали діяти.

Максим Синявін, представник Тростянецької міської ради, розповів, як у громаді ведеться модернізація пошкодженого житла — з використанням сучасних рішень, утепленням і впровадженням ІТП, що дозволяє економити кошти міського бюджету.

Тим часом Віталій Поплавський з Panasonic Україна звернув увагу на нестачу кваліфікованих кадрів і розповів про відкриття трьох центрів підготовки «зелених» фахівців при навчальних закладах:

«Ми вже навчаємо монтажників, ветеранів, молодь. Бо без людей з навичками — технології безсилі».

Яскравим завершенням заходу стала інтерв’ю-сесія з генеральним директором Danfoss Україна Андрієм Берестяном. У розмові з програмною директоркою Forbes Україна Любов’ю Петрушко він підкреслив, що Danfoss не просто продає обладнання — а формує ринок правильних рішень:

«Якщо в громаді є школа, лікарня, садок — ми можемо підказати, як зробити їх енергоефективними. Але головне — стратегія. Громади мають бачити себе в 2030-му чи 2050-му. Бо без цього всі дії будуть хаотичними».

Його виступ став закликом до системного підходу: від бачення — до реалізації.

Захід мав на меті не просто поділитися знаннями, а донести чіткий меседж: зелене житло — це невідворотний тренд, вимога часу та ключ до європейського майбутнього України. Подія продемонструвала, що необхідні зміни вже почалися — від оновлення нормативної бази до реалізованих пілотних проєктів. Масштабування цих процесів можливе лише за умови тісної співпраці між державою, бізнесом, громадами та міжнародними партнерами.

Підсумком заходу стали конкретні напрацювання: оновлення будівельних норм із урахуванням NZEB, запуск грантових програм для ОСББ, розробка муніципальних дорожніх карт термомодернізації, впровадження нецінових критеріїв у публічних закупівлях і масштабна підготовка фахівців.

Надалі ЄУЕА продовжить роботу над інформаційними матеріалами, навчальними програмами, дослідженнями та підтримкою громад. Ми переконані: зелене житло — це не примха, а практичне рішення та інвестиція в енергетичну безпеку, економічну стійкість і якість життя кожного українця.

«Ми вже не маємо часу на зволікання. Зелене житло має бути нормою. І ми працюємо над тим, щоб зробити це реальністю», — підсумувала директорка ЄУЕА Анастасія Верещинська.

Ми вдячні всім партнерам, експертам, спікерам та учасникам, які поділилися досвідом, підтримали дискусію і разом з нами формують майбутнє відбудови України через призму сталості.