Андреас Хельбл – генеральний директор Ic Consulenten в Україні, член ЄУЕА, надав інтерв’ю UATV про розвиток енергоефективності в Україні.

Відео інтерв’ю: відео-посилання

4444444444444422222221111IMG 5910-540x360Енергоефективність в житловому секторі – фінансові інструменти

Енергоефективность набирає все більшої популярності в Україні. Це яскраво проілюстровано низкою заходів з підтримки розвитку енергоефективності в Україні. Найбільш відомими є “теплі позики” та створення Фонду енергоефективності.

З 3 жовтня 2014 року Державне агентство з енергоефективності запровадило програму «Тепла позика», розроблену для ОСББ та населення. Програма передбачає компенсацію заходів з енергоефективності з державного бюджету у таких розмірах:

• 20% від суми кредиту (але не більше 12 тис. грн.) для придбання негазовых / неелектричних котлів для фізичних осіб;

• 35% від суми кредиту (але не більше 14 тис. грн.) для придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб – власників приватних будинків;

• 40% від суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. на одну квартиру) для ОСББ/ житлового фонду, як юридичних осіб, для загальних будівельних робіт.

4 державні банки уповноважені надавати “теплі кредити” в рамках програми, а саме: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Укрксімбанк.

Крім того, продовжують діяти місцеві програми, які надають додаткові компенсації (з місцевих бюджетів) на “теплі кредити “. Наприклад: місто Миколаїв входить до ТОП-3 міськрайонних центрів з точки зору співфінансування “теплих кредитів”, виділивши для цих цілей загальну суму 8 мільйонів гривень у 2018 році, Київська область виділила 5 мільйонів гривень, Дніпро виділило 1,25 мільйона гривень. Ви можете знайти детальну інформацію про місцеві програми “теплих кредитів” на Інтерактивній карті: http://saee.gov.ua/uk/programs/map.

У 2018 році ОСББ демонструють зростаючий інтерес до енергоефективних заходів у порівнянні з попередніми роками. У червні цього року понад 300 ОСББ використали «теплі кредити» у розмірі 90 млн. грн., що майже в 5 разів перевищує показники минулого червня. Загалом, з початку програми у жовтні 2014 року його учасникам було виплачено компенсації на суму 2,1 млрд. грн. за «теплі кредити».

Моніторинг результатів програми демонструє, наскільки збільшився попит ОСББ на «теплі кредити», а також зростання їх довіри до ефективності механізму співфінансування заходів з енергозбереження.

Фонд енергоефективності

Фонд енергоефективності був створений у січні 2018 р. Органами управління Фонду є: Спостережна рада та Правління. Фонд енергоефективності України є новим інструментом реалізації державних проектів енергомодернізації як на рівні домогосподарств, так і на рівні юридичних осіб. Робота Фонду регулюється законодавством України, а його бюджет формується за рахунок коштів Державного бюджету та коштів від міжнародних партнерів. 1,6 млрд. грн. було виділено Фонду в державному бюджеті цього року. 21 квітня 2018 року у Вашингтоні Європейський Союз, Міжнародна фінансова корпорація, член Групи Світового банку та уряду Німеччини підписали угоду про створення багатодонорського фонду для співфінансування Фонду енергоефективності України, а також було підписано угоду про виділення 50 мільйонів євро.

Фонд забезпечить кошти на реалізацію проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та контролю, створення ефективних систем опалення, охолодження та заміщення існуючих систем та обладнання на більш ефективні. Формою надання коштів буде часткове відшкодування витрат на енергоефективні заходи для фізичних та юридичних осіб.

Енергоефективність в державному секторі

Сутність концепції енергосервісу полягає в тому, що енергозберігаючі заходи в будівлях бюджетних установ (школи, дитячі садки, лікарні, університети тощо) реалізуються приватними інвесторами – компаніями з енергосервісу (ЕСКО), а оплата здійснюється виключно за рахунок економії (скорочення споживчих витрат на комунальні послуги та енергоносії), досягнутих внаслідок впровадження енергозберігаючих заходів.

В Україні за 9 місяців 2018 року було підписано 177 ЕСКО-контрактів на загальну суму близько 180 мільйонів гривень за допомогою системи електронних закупівель ProZorro. За цей час було оголошено 515 ЕСКО-тендерів у 35 містах України. Державне агентство енергоефективності підкреслює, що дані свідчать про те, що потреба в утепленні бюджетних установ швидко зростає як і потреба в ЕСКО-компаніях, таким чином ринок енергоефективності швидко розвивається. Отже, відтепер це завдання місцевих органів влади представляти інвесторам потенційні об’єкти ЕСКО в бюджетній сфері.