Як заявила Олена Рибак, в довгостроковій перспективі слід обирати не дешевші, а правильніші, екологічніші, сталі варіанти розвитку України в питаннях енергозбереження та енергоеффективності. Приміром, у відновлюваній енергетиці через відсутність рамкових умов існує розрив між потенційними і фактичними показниками. За її даними, потенціал біомаси складає до 15% всього енергобалансу України, біодизелю – 1 млн. т/рік (фактично виробляється 100 тис. т), біоетанолу – 2 млн. т/рік, біогазу – 120 млн. т/рік (реалізуються лише 7 проектів). В країні функціонує лише одна сонячна електростанція потужністю 7,8 МВт. А з 17 компаній-девелоперів вітроенергетики лише 3 готові почати будівництво об’єктів.
З іншого боку, зараз найбільш рентабельним напрямком для бізнесу є енергозбереження. Потенціал заощадження коштів у теплоенергетиці складає близько 50%, в електроенергетиці – до 40%. Отже, доцільніше інвестувати не в збільшення виробництва енергії, а в зменшення її споживання. „Що дешевше – витрачати десятки мільярдів на будівництво АЕС чи працювати в напрямі енергоефективності?”, – риторично запитує О.Рибак.
