ЄУЕА підтримує розвиток інфраструктури зарядних станцій

Переваги

Недоліки

Відсутність умов та правил для ведення такої діяльності зумовлює необхідність пошуку різноманітних обхідних шляхів для уможливлення роботи електрозарядних станцій. Врегулювання галузі зробить її більш конкурентною та прозорою.

Концепція призводить до повної втрати конкурентоспроможності для даного бізнесу і переводить його в регульований державою сегмент, що суперечить самій ідеї розвитку даного бізнесу і призведе до його згортання в Україні повністю.

Запропонований у концепції алгоритм призведе до зарегульованості і довгтривалості процесу:

-отримання ліцензії , приєднання до ринку (велика кількість документів)

-наймання більшого штату працівників (бухгалтери) для введення обліку з поставки.

– відкриття рахунку з спеціальним режимом використання.

– подання погодинних заявок в ринок на купівлю  е / е.

-укладання договору про розподіл компанією і договір з клієнтом з обов’язковим зазначенням точки обліку і т.д.

-постачальник е/е, а не власник ЕЗС вибирає

в чому вимірювати послугу зарядки,

-публікація тарифів

-встановлення  двонаправленого лічильника, що має бути встановлений обленерго (для V2G).

Немає законодавства та підзаконних актів, які б регламентували продаж е / е для електромобілів, тому що справжні правила роздрібного ринку не можуть бути застосовані (візьмемо хоча б код точки обліку споживача- електромобіля і масу інших нюансів).

У порівнянні з тим, що зараз будь-яка юрособа може за 1 день почати надавати послуги зарядки, тепер це довга ускладнена процедура.

Концепція розроблена під новий ринок електричної енергії. В рамках нового ринку споживач навіть на домашньому рівні зможе вибирати собі постачальника і більш вигідний тарифний пакет (тобто, використовуючи інфраструктуру монополії новим ринком вводиться конкуренція на послугу поставки). Ті ж принципи закладені в концепції.

Концепція повністю суперечить Закону про новий ринок електроенергетиці, покладає на ЕЗС (які є звичайним споживачем і конкурентним, нерегульованим видом бізнесу) такі обов’язки, які, суперечать основному закону про новий ринок і не передбачені ні для споживачів, ні для постачальників, ні для ОСР.

Проект Концепції захищає також інтереси споживача, власника електрокара. Будь-якому споживачеві було б цікавіше отримати на ЕЗС таку ж конкуренцію постачальнику ел. енергії, яку він отримує на своєму домашньому лічильнику. Проект Концепції ні в якому разі не обмежує можливість власника ЕЗС також бути постачальником ел. енергії і забезпечити кращу ціну на суму двох продуктів = послуга користування ЕЗС + вартість кВт * год.

Ще не сформований сам Ринок електроенергії і не скоро запрацює Не має достатньої кількості гравців на ринку (власників електрокарів) а регулювання діяльності починається вже з 1.01.2019.

Найближчі 2-3 роки не потрібно регулювати зарядну інфраструктуру, а якщо зараз десь і потрібні ініціативи,-це в таких законах, що стимулюють автодилерів, українських виробників станцій і софту, операторів зарядних станцій, як скасування ПДВ, акцизу, інших податків, теж саме на ввезення зарядних станцій, комплектуючих до них і т.д.

Концепція обмежує право власника ЕЗС самостійно надавати послугу, оскільки вимагає від нього отримувати ліцензію.

Проект Концепції вже сьогодні дає можливість розглядати впровадження технології V2G; та це питання завтрашнього дня, але на рівні концепції в Україні це має бути прописано. Згодом V2G стане фактором на ринку ел. енергії, який дозволить не запускати дорогі маневрені потужності, тим самим знижуючи вартість електричної для всієї системи.

V2G – хороша ідея, але не як обов’язкова вимога(обов’язкове встановлення двонаправленого лічильника). Також, для громадських не нічних зарядок така технологія є  це ще й вкрай неефективною.

У проекті Концепції є організаційні та понятійні моменти, необхідні для розвитку; так визначаються, що є товаром / послугою на ринку, визначаються питання організації парковок і зарядок (сертифікація, вимоги до комунальних паркувальних майданчиків і т.д.).

Визначення, що є товаром / послугою, дані в концепції не імпонують взагалі нікому на ринку. Зарядка електротранспорту це не товар, це послуга. Навіть державні стандартизатори визначили це послугою(Лист роз’яснення від НКРЕКП).

Постачальник електроенергії буде контролювати процес, тобто, буде отримувати інформацію про передання потужності в акумулятор.

А також, оператор системи передачі (диспетчер обленерго) зможе контролювати процес споживання і при потребі зможе вімкнути це споживання, якщл система буде перевантажуватися в конкретний момент часу.

Відповідно до концепції, Оператор ЕЗС вкладає грощі в будівництво ЕЗС а потім має віддати їх в користування постачальнику електроенергії.

Головне питання  для учасників дискусії – монополізація ринку. Наразі установка ЕЗС відбувається в рамках договірної потужності підключеного об’єкта (кафе і т.д.), а споживач-електрокар є по суті тимчасовим субабонентом. Послуга зарядки зараз є бонусом до інших послуг кафе, торгового центру і т.д. але це поки вартість ел.енергії не така висока і обсяг споживання електрокарів не великий. Згодом ці витрати будуть збільшуватися. Що буде відбуватися далі? Кількість електрокарів буде збільшуватися, зарядок в кафе буде не вистачати, можна втратити споживачів. Треба йти до монополіста-обленерго і збільшувати потужність, а це може бути дуже дорого. Одночасно монополіст-обленерго розвиває свої ЕЗС поруч з кафе. Далі без вимог, закладених в концепції, монополіст на своїй ЕЗС сам займається постачанням ел.енергії (не забуваємо обленерго в рамках нового ринку – постачальник універсальної послуги – володіє значним обсягом споживання і зможе купити ел.енергії за оптимальною ціною) і демпенгует ціну приватної ЕЗС у кафе. Тобто кількість ЕЗС у кафе не збільшується, ціна не конкурентна, мережа монополіста – обленерго зростає. У перспективі все елементи проекту Концепції буду реалізовані вже на ЕЗС монополіста, але на то, час приватних ЕЗС може вже не бути. Що дає проект Концепції – конкурувати вартістю послуги ЕЗС: тобто у кого краще послуги та інфраструктура ЕЗС, той може бути краще монополіста. Тобто потенційно споживач зможе отримати ряд ЕЗС в одній точці з різними пропозиціями за послугою користування ЕЗС (різні провайдери будуть пропонувати абонімент, конкурентну ціну) і вибрати собі постачальника ел. енергії (або суб’єкта надає послугу ЕЗС, якщо ціна конкурентна або постачальника, якого він вибрав)

Проблема в тому, що споживач, особливо з невеликими обсягами споживання, на перших етапах відкриття ринку залишиться за фактом з тим же постачальником – обленерго, тільки розділеним на дві компанії: монопольне розподіл ел. енергії та послуги з постачання. Це з часом повинні з’явиться альтернативні постачальники, які нададуть споживачам кращу ціну, або ж споживачеві самому необхідно буде стати постачальником собі (виконуючи всі вимоги зак-ва). Але навіть коли у Вас буде великий вибір постачальників і Ви виберете наілучшегоіз них, у обленерго (в новому ринку постачальника універ послуги) на перших етапах буде набагато більший обсяг споживання, обл вміє краще працювати зі своїм графіком споживання і обл буде ввести кращу договірну роботу на ринку генерації. Більш того, з часом буде ясний графік споживання ел.енергії електрокарами і тоді ці обсяги можливо буде купувати необхідне графіком, наприклад, у дешевої атомної генерації. І ці можливості будуть у того, у кого великі обсяги поставки. А, враховуючи, що обсяги поставок на зарядку ставатимуть все більш цікавим сегментом ринку, за нього почнеться боротьба і кожен буде максимально використовувати свої переваги.

правильні умови на ринку для конкуренції, створити умови, коли монополіст буде конкурувати в рівних умовах з малими гравцями (за рахунок невеликої частини вартості інфраструктури, а саме вартістю ЕЗС і послуг) і отримати відразу ефективний ринок

Можливість появи монополії на ринку зарядних станцій

Концепція продовжує ототожнювати поставку електроенергії з послугою зарядки. Тому і не натягується Закон про ринок е \ е на бізнес зарядки.

Організація, яка поставила зарядку, несе свій власний ризик від того, як вона буде надавати послугу зарядки – вона вклалася в зарядку і вона сама вирішує, за якою ціною надавати послугу. Ніякої монополії тут бути не може, оскільки у клієнта є можливість заряджатися на інших зарядках (яких вже тисяча) або у себе вдома.

Ніякого зв’язку з домашнім постачанням е / е тут немає, оскільки в домашньому постачанні відсутня зарядка як додаткове обладнання. До монополії це не має ніякого відношення, оскільки у клієнта є як варіант вибрати іншого постачальника, так і взагалі не користуватися зарядкою як обладнанням, несучи ризики по тому, чи витримає або не витримає проводка, додаткове обладнання з дистанційного управління, статистику, гарантії від сумісності від виробника його машини і т.д.

 Якщо ви бажаєте обмежити потенційну монополію обленерго на видачу дозволів на збільшення потужності – проведіть через НКРЕКУ:

– по-перше, спрощення видачі ТУ на величину потужності зарядки (з періодичною перевіркою, що зарядка реально існує і працює), в т.ч. для домашнього використання;

– по-друге, заборонити обленерго брати участь в наданні послуг зарядки.

Мережа не повинна робити бізнес на зарядках. Мережа тільки передає е / е до лічильника.

Комунальні парковки – одне з небагатьох пунктів, який варто залишити. І то, вам потрібно придумати вже зараз, як уникнути мінусів установки неякісного обладнання “аби встановити”, оскільки наявність української сертифікації – це нікчемна річ в питаннях зарядок.

Немає такого важливого пункту, як визначення “зарядна станція”, упущені рекомендації по створенню національних стандартів знаків зарядних станцій, упущений юридичний статус маленьких закладів з виведеними для підзарядки розетками на 1-2кВт. і т.п.

Єдиний софт для всіх ЕЗС на території України. Софт повинен підходити до кожної станції, незрозуміло, хто за нього заплатить, хто буде вибирати підрядника і потім його контролювати. Розробник єдиного софта буде мати доступ до статистики по всім ЕЗС в Україні і відповідно буде мати частку від усіх зарядних сесій. У цьому аспекті розробник як-раз матиме можливість стати монополістом.