Вчора, 10 липня, під час брифінгу «Реформи в енергетиці та довкіллі: осінь близько», організованого коаліцією експертів «Енергетичні реформи» в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію» обговорили стан справ у галузі енергетики, енергоефективності, довкілля та визначили коло питань, на яких слід зосередитись державі у першу чергу найближчі три місяці. Серед експертів була Директор ЄУЕА Олександра Гуменюк.
В своєму виступі, що стосується бізнес-клімату та електроенергії, Олександра Гуменюк підкреслила такі основні моменти:
Позитивним для бізнес-клімату є скасування у червні Нацбанком вимоги обов’язкового продажу валютних надходжень (до цього бізнес був зобов’язаний продавати 30% валютних надходжень) та ліміту (він складав 2 млн євро/рік) на фінансування власних закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів.
Потребує координації зусиль експертів та учасників ринку за для пошуку найоптимальнішого рішення для подолання проблеми, пов’язаної з прийняття у червні рішення Конституційним Судом України, щодо визнання неконституційними деяких положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, в якому, зокрема, зазначив, що НКРЕКП «за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади».
Однак, відповідно до зобов’язань, взятих Україною в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна імплементує законодавство ЄС у сфері енергетики, ключовим принципом якого є незалежність національних органів регулювання енергетики (National Regulatory Authorities).
Позиція Енергетичного співтовариства полягає в тому, що НКРЕКП як енергетичний регулятор не може бути підпорядкований уряду, оскільки це прямо суперечить нормам Третього енергетичного пакету. Не лише міжнародні зобов’язання спонукають до незалежного статусу, але і конфлікт інтересів, оскільки найбільші енергетичні компанії, які отримали ліцензії в НКЕРКП на провадження їх діяльності, напряму підпорядковуються Кабінету Міністрів України.
Вирішення питання потребує глибокого юридичного аналізу, проте часу для імплементації Рішення Конституційного суду вкрай мало – до 31.12.2019, в разі не виконання рішення, НКРЕКП не зможе функціонувати з нового 2020 року.
Доречі, саме з цього питання ЄУЕА мало зустріч 05 липня з основними стейкхолдерами та policy makers, і позиція ЄУЕА буде оприлюднена пізніше.
Початок роботи з імплементації Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» в частині запровадження нової системи підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії за результатами аукціону. Для цього необхідно буде розробити та прийняти близько 20 підзаконних нормативно-правових актів. При Міненерговугілля на разі створюється робоча група з цього приводу, куди увійшла ЄУЕА.
Блокування роботи Укренерго в новому ринку через тимчасове припинення дії постанов НКРЕКП №954 та №955 від 7.06.2019 р, якими встановлені тарифи для Укренерго на передачу електроенергії та послуги диспетчерського управління на ІІ півріччя 2019 року в результаті їх оскарження в Окружному Адміністративному суду міста Києва. Через це, Укренерго не в змозі виконувати всі функції, які покладені на нього в результаті запровадження нового ринку, що матиме негативний вплив на всіх без виключення учасників ринку, і, насамперед, на Гарантованого покупця та, відповідно, виробників електроенергії за «зеленим» тарифом. Тимчасове рішення з цього приводу НКРЕКП розглядатиме 12 липня на своєму засіданні.
Ілля Полулях, член коаліції «Енергетичні реформи», зазначив наступні проблеми:
Необхідністю постійного нагляду за впровадженою з 1 липня 2019 року новою моделлю ринку електричної енергії з метою мінімізації негативних фінансових та технічних наслідків.
Також експерт звернув увагу на необхідність напрацювання рішення щодо подальшого статусу НКРЕКП з огляду на суттєві ризики для бізнес-клімату і всієї енергосистеми, що буде ключовим питанням цієї осені.
Роман Ніцович, експерт коаліції «Енергетичні реформи», директор з досліджень «ДІКСІ ГРУП», з приводу ринку газу зазначив наступне:
Довгоочікуваний запуск добового балансування – режиму роботи, максимально близького до роботи ринків у ЄС, став однією із суттєвих змін на ринку газу. Водночас, ініціативи уряду щодо регульованих цін для населення мали політичний характер та не вирішили структурних проблем відкриття цього сегменту ринку для конкуренції.
Потребує оперативних рішень платіжна криза, що виникла у “Нафтогазі”.
Із наближенням осені все гостріше постануть питання: ведення переговорів про транзит газу із Російською Федерацією, проведення “анбандлінгу” та створення незалежного оператора ГТС, де поки немає повної згоди між урядом і “Нафтогазом”.
Тетяна Бойко, експертка коаліції, координаторка енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА», з питань енергоефективності, зазначила:
Енергоефективність повинна залишитися державним пріоритетом. За умов штучного зниження цін на газ та комунальні послуги, відбудеться зниження суспільного інтересу до енергоефективних заходів.
Проблема сьогодення – постійне переривання єдиної державної програми «теплі кредити», а також затягування із запуском Фонду енергоефективності. У державному бюджеті на 2020 рік потрібно передбачити мінімум 2 млрд. грн. на програму «теплих кредитів», а також запустити Фонд і повну монетизацію житлових субсидій.
Наталія Андрусевич, експертка коаліції «Енергетичні реформи», голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», звернула увагу у сфері охорони довкілля:
Необхідність пріоритетності екологічних питань для підтримки виконання Угоди про асоціацію у сфері охорони довкілля та зміни клімату. Потребує уваги та дій з реалізації Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. В ньому йдеться про скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок, потужність яких становить 50 МВТ і більше.
Геннадій Рябцев, експерт, професор, зазначив з приводу ринку нафти:
Потребує якнайшвидшого вирішення питання вибору моделі створення нафтових резервів та ухвалення нормативно-правових актів, що врегулюють механізми формування резервів, умови їх зберігання, розблокування (використання) та оновлення.
Зазначив цілий ряд нормативно-правових актів, які потребуватимуть доопрацювання у зв’язку з Імплементацією вимог Директиви 2009/119/ЄC щодо встановлення зобов’язань з підтримки мінімальних запасів нафти та/або нафтопродуктів.
Оскільки наявність лише нафтових резервів у їх нинішньому розумінні не гарантує надійне функціонування критичної інфраструктури, необхідно імплементацію Директиви 2009/119/ЄС здійснювати одночасно із формуванням запасів палива та енергії всіх видів, а також надлишку маневрових потужностей в енергетиці.
