Сьогодні на рік виробляється близько 120 мегатонн (Mt) (14 ЕДж) водню на рік (IRENA, 2019g). Але майже все це походить від викопного палива або від електроенергії, що виробляється викопним паливом з високим вмістом вуглецю; менше 1% – це «зелений» водень.

Проте прогрес досягається, і на початку 2020 року в Японії запрацювала найбільша у світі установка з виробництва зеленого водню потужністю 10 МВт електролізера (Recharge, 2020). Зелений водень виробляється відновлюваною електроенергією шляхом електролізу, і витрати швидко падають.

Зелений водень стане конкурентоспроможним із “блакитним” воднем у найближчі кілька років у місцях з вигідною дешевою відновлюваною електроенергією. У міру подальшого зниження витрат зелений водень буде дешевшим, ніж синій водень, у багатьох місцях протягом найближчих 5–15 років. Деякі енергоємні галузі в майбутньому можуть переїхати в райони з хорошими відновлюваними енергетичними ресурсами, щоб використати цей потенціал для отримання дешевого зеленого водню; приклади включають виготовлення заліза та аміаку. Очікується, що перший завод з виробництва аміаку із зеленого водню відкриється у 2020 році (Yara, 2019).

Промисловість природного газу також розглядає водень як перспективне рішення екологізації газової системи та продовження терміну експлуатації існуючої інфраструктури.

Водень може стати чистим енергетичним вектором, який дає змогу задіяти великі віддалені, недорогі відновлювані джерела енергії – розвиток, який може мати важливі геополітичні наслідки, а також ще більше прискорити попит на відновлювану енергію.  До 2050 року щороку в Сценарії трансформації енергії буде вироблятися 160 млн. Т (19 Едж) зеленого водню. Однак ця сума сьогодні покривала б лише 5% світового попиту на енергію, а додаткові 2,5% – блакитним воднем. Для отримання такої кількості необхідне значне збільшення електролізерів, що вимагає додавання від 50 ГВт до 60 ГВт на рік нової потужності з цього моменту до 2050 року.

Детальніше: https://cutt.ly/3f4SLGD