Тематична сесія №4 «Фінансові можливості для України для впровадження “Зеленої” Угоди» окреслила основні фактори, огляд стану ринку та «Зелену» угоду, ключові виклики та можливості в Україні, а також недоліки та напрямки вдосконалення. Погляд міжнародних фінансових установ, які вже надали значне фінансування українським проектам, та які їх подальші плани у світлі останніх змін.
Спікерами тематичної сесії №4 були: Вінсент Дуйнхауер, Представник ЄБРР, Енергоефективність та зміна клімату (E2C2), AD, Lead; Катерина Стасюк, Провідний Менеджер, Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р); Олаф Зимелка, директор KfW Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії та голова правління Green For Growth Fund; Деян Остоїч, провідний спеціаліст з енергетики Світового банку; Сергій Поровський, Старший експерт з питань фінансування та політики в галузі енергоефективності, проект UNIDO / GEF UKR IEE “Впровадження стандарту системи енергоменеджменту в українській промисловості”; Сергій Махін, VR Capital Group, Менеджер портфоліо; Наталія Кацер-Бучковська, Народний депутат України 8 скликання, співзасновниця та керівник Українського Фонду Сталого Розвитку. Модератором сесії виступив Брайан Боннер, Головний редактор Kyiv Post.
Вінсент Дуйнхауер, Представник ЄБРР, Енергоефективність та зміна клімату (E2C2), AD, Lead, зазначив, що в Україні ЄБРР розглядає інвестиції з огляду на те, які зобов’язання країна взяла на себе щодо зменшення викидів. І це довгострокова перспектива. Інший напрямок – це стабільна і передбачувана політика. Багато вже точилось дискусій щодо ВДЕ в Україні. ЄБРР підтримує близько 1 ГВт потужностей. І це велика частка. Але нас дуже турбує стабільність і передбачуваність політики, щоб інвестори могли бути впевнені при інвестуванні у проекти. І третє, що ми хочемо просувати – інновації. І не тільки в плані наших фінансових інструментів. Зараз той час, коли ми зосереджені лише на наданні грантів, але цей час добігає кінця. У деяких випадках, деяких інфраструктурних проектах, гранти ще будуть можливі. Але надалі зосередимося на більш ринкових механізмах. Буде програма для корпоративного сектора, яка матиме серйозний вплив. Вона буде спрямована на зменшення банківських кредитних ставок. Проекти, які братимуть участь, повинні будуть відповідати певним вимогам щодо екологічних технологій і належного корпоративного управління.
Олаф Зимелка, директор KfW Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії та голова правління Green For Growth Fund, відзначив, що Green for Growth Fund має портфоліо «зелених» проектів, куди вже інвестовано біля 114 млн євро в Україні, у співпраці з шістьма місцевими банками збудовано 345 МВт потужностей об’єктів ВДЕ. Домінуючим напрямком фінансування є відновлювана енергетика та ефективність агросектору. GGF обрано Європейським Союзом як ключовий інструмент для впровадження «зеленого» відновлення з пакетом додаткового фінансування у 100 млн Євро, 40% буде направлено на для галузі енергетики в Східній Європі для сприяння відновленню в регіоні «зелених» проектів та забезпеченню швидкого фінансування та кризисної технічної допомоги.
Сергій Поровський, експерт з питань фінансування енергоефективності та політики, Проект ЮНІДО / ГЕФ “UKR IEE Впровадження стандарту системи енергоменеджменту в українській промисловості”, наголосив що впровадження заходів з енергоефективності – мультисекторальне – є, мабуть, найбільш необхідним для зміцнення економіки України, покращення стабільності енергосистеми, запобігання енергетичної бідності та зменшення викидів СО2.
Питання не у відсутності фінансів, в Україні достатньо капіталу. Однак серед ключових проблем є недостатня обізнаність щодо проектів з енергоефективності, особливо серед банків, а також скептицизм щодо швидкої віддачі інвестицій, яку ці проекти можуть забезпечити. Ми прагнемо кардинально змінити це сприйняття та розкрити потенціал промислового ринку енергоефективності в Україні. Наш досвід показує, що це є цілком можливим.
Сергій Махін, VR Capital Group, Менеджер портфоліо, наголосив, що у виборі країни для інвестицій є багато параметрів, але два основних критерії – це довіра і прозорість. У нас після кількох місяців переговорів по “зеленому” тарифу залишився гіркий присмак. Меморандум не виконується, розрив у виплатах “Гарантованого покупця” не покрито, і це стало перешкодою для подальших інвестицій. Довіра похитнулася.
Прозорим ринок теж назвати важко. Питання енергетики в Україні стало дуже політизованим. Є інтереси певних олігархічних структур, і рішення регулятором і різними органами влади приймаються непрозоро.
На сьогодні багато потрібно зробити для модернізації та енергоефективності країни. Необхідно для цього залучати і приватні кошти, але тут є питання балансу ризиків та винагород і передбачуваність інвестиційного клімату. І ця ситуація важка для всіх сторін, бо інвестори втрачають кошти, а Україна – імідж.
Пан Махін додав, що найбільший компонент в тарифі на сьогодні, коли йдеться про нове фінансування, будівництво нових проектів, це – вартість капіталу. Якщо порівняти тарифи у Німеччині та Україні, як так може бути що в Німеччині низькі тарифи, а в Україні такі високі. Питання у вартості капіталу. Якщо ми зможемо знизити вартість капіталу в Україні, це можна зробити через систему аукціонів або надійність політики, то цього можна досягти. Також не було зменшення надбавок за ризики для прямих іноземних інвестицій, якби була пряма гарантія з боку уряду це могло б знизити надбавку за ризики і це могло би бути дієвою моделлю для України.
Презентації спікерів четвертої тематичної сесії: https://cutt.ly/CfBErzI
Веб-сторінка Енергетичного Дня: https://cutt.ly/8fCdeGv
Переглянути четверту тематичну сесію: https://cutt.ly/pf8vA10
