У березні цього року в Софії представники європейського громадянського суспільства в сфері енергетики зібралися на конференцію, “Роль неурядових організацій щодо вдосконалення енергетичної політики та правової бази в галузі енергетичних проблем в Південно-Східній Європі” щоб обговорити спільні зусилля по формуванню регіональної політики в секторі енергетики.
Європейсько-українське енергетичне агентство представляла на заході Олена Рибак, член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор iC consulenten. Нижче вона ділиться спостереженнями і висновками з конференції.
“Я вдячна, що мене запросили модерувати одну із сесій – це була рідкісна можливість зібрати тенденції, думки, інсайти, складності і рішення в цьому питанні.
Українскі енергетичні НГО (неурядові громадські організації) можуть сміливо брати на озброєння.
У багатьох країнах ситуація до болю схожа на українську. “У Сербії у НГО в сфері енергетики все ще дуже мало впливу. Урядові установи і політики часто сприймають НГО як аутсайдерів, а не як партнерів. Таким чином, НГО дуже важливо зосередитися на завоюванні довіри серед широкої громадськості, зміцнення легітимності і зміцненні їх академічного досвіду “, – сказала Мая Турковичі, співзасновник і член Ради Асоціації з питань сталого розвитку в Сербії.
Мая вважає, один із шляхів нарощування впливу – спеціалізація НГО. Так легше позиціонуватися, наростити і довести експертність, і нарівні з іншими учасниками процесу брати участь в дискусіях на високому рівні. Крім того, важливо шукати синергії на ринку і об’єднуватися з подібно мислячими організаціями, адже велика кількість гравців в будь-якій сфері на будь-якому ринку збиває з пантелику.
Я особисто чітко бачу тут українську ситуацію, коли велика кількість експертних організацій збиває з пантелику політиків. Часто вони не можуть розібратися, тому слухають начебто і всіх, але часто нікого.
Однак у вузькій спеціалізації є свої мінуси. Корнеліу Боде, президент Румунського енергетичного центру, зазначив, що небезпека, в тому, що занадто вузько заточені НГО можуть сприймати виключно як лобіста вузького кола компаній. Крім того, для організацій в які входить бізнес вкрай важливо шукати консенсус і виробляти спільну позицію щодо спірних питань, адже так є набагато більше шансів бути почутими.
Тім Ео, глава британської New Nuclear Watch Europe, розповів, що в Британії НГО вдалося завоювати довіру суспільства. Але треба враховувати, що НГО в цій країні існують 200 років. Зараз НГО в Британії, сказав Тім Ео, довіряють більше, ніж політикам і ЗМІ. Однак і британські НГО все-таки потрапляли в скандали, пов’язані з підозрою в просуванні певних інтересів. Один з них трапився під час розробки політики з проблеми зміни клімату роки тому.
Засоби донорських організацій на зміцнення НГО – це один із шляхів, який допоможе усунути репутаційні ризики, дасть і експертність і незалежність.
Таким шляхом йдуть зараз в Молдові. Володимир Чебан, перший заступник голови виконавчого комітету АТО (адміністративно-територіальної одиниці) Гагаузія розповів, що в країні є проекти фінансової допомоги, спрямовані на навчання співробітників НГО та нарощування потенціалу організацій. Один з недавніх проектів передбачає 1 млн євро на ці цілі. В Україні за останні 10 років я можу згадати лише один подібний проект, ініційований в рамках програми USAID. Не знаю, чи вплинув на Молдову фактор активного навчання, але на питання, скільки відсотків пропозицій НГО Молдови враховують в законодавстві, Вадим відповів – 50 відсотків. Неймовірна поки для нас цифра.
Великі надії представники європейських НГО покладають на так званий «Чистий енергопакет» законів (Clean Energy Package), в тому числі спрямований на створення Енергетичного Об’єднання (EnergyUnion). У ньому офіційно закріплена важлива роль громадських консультацій. Це дійсно величезний шанс громадським організаціям перейти в сфері енергетики на новий рівень впливу.
Важко сказати, як швидко українські НГО можуть розраховувати на позитивний вплив нової серії законодавства в нашій реальності, але багато про що зі сказаного європейськими експертами ми можемо задуматися вже зараз. Хоча ми вже пройшли великий шлях. Коли я 10 років тому приєдналася до створення Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА), ситуація була значно гірше нинішньої. Політики взагалі не сприймали НГО всерйоз. У кращому випадку, нас формально запрошували на профільні круглі столи. З 2010 по 2012 роки представники ЄУЕА зустрічались з 9 міністерствами, які декларували відповідальність за енергоефективність. Вносили пропозиції, давали експертну думку. Результат був нульовий або близький до нуля. Також безрезультатно ми намагалися донести політикам думку інвесторів, які збиралися вкласти в нашу відновлювану енергетику більше 1 млрд. Євро. У процес прийняття рішень нікому не дозволяли втручатися. Єдиний раз коли представникам громадських організацій вдалося реально вплинути в ті роки – процес оновлення Енергетичної стратегії до 2030 року. Тоді, виключно завдяки мега-активної участі всіх профільних НГО та інститутів, а також міжнародних фінансових та донорських організацій нам удалося не допустити прийняття непридатного на той час для всіх документа.
Зараз в Україні є два фактори, які дадуть старт НГО – сильне громадянське суспільство і авторитет, які деякі НГО дійсно заслужили на протязі багатьох років. Також – присутність в таких організаціях бізнесу – це нормальний процес. Важливо знаходити компроміс і просувати правильні реформи, спрямовані на сталий розвиток енергетичного ринку. Ідеальне майбутнє для українських НГО – стати двигунами позитивних змін.”
Олена Рибак, член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор iC consulenten під час конференції в Софії 15 березня 2018 року “Роль неурядових організацій щодо вдосконалення енергетичної політики та правової бази в галузі енергетичних проблем в Південно-Східній Європі”
Інтерв’ю Олени Рибак також за посиланням:
http://reform.energy/analitics/rol-ngo-v-sfere-energetiki-rastet-pust-i-medlenno-elena-rybak-6174
