щодо Статусу НКРЕКП як незалежного органу що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА), що об’єднало інвесторів з Австрії, Бельгії, Великобританії, Іспанії, Норвегії, США Туреччини, України, Швейцарії, та інших країн, які реалізують проекти вартістю понад 1,5 мільярда євро, будуючи в Україні електростанції сукупною потужністю більше 1 ГВт , що використовують енергію сонця, вітру та біомаси / біогазу, підготували консолідовану Позицію, щодо статусу НКРЕКП як незалежного органу, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Актуальність проблематики
13 червня 2019 року Конституційний Суд України виніс рішення від 13.06.2019 №5-р/2019 щодо визнання неконституційними деяких положень Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” та втрату ними чинності з 31 грудня 2019 року.
В своєму рішенні Конституційний суд визнав неконституційними і такими, що припиняють чинність з 31 грудня 2019 року, ряд статей Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” зокрема: частини першої статті 1 (що це “постійно діючий незалежний державний колегіальний орган”), пункт 2 частини першої статті 4 (“його принципом є самостійність та незалежність”), частини першої, абзацу першого, другої частини другої статті 5 (що Регулятор, члени Регулятора та посадові особи Регулятора “діють самостійно і незалежно”), абзацу другого, третього, четвертого, тридцять дев’ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 (процедури призначення і припинення повноважень членів Регулятора).
Таким чином, Конституційний суд України наголошує, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України. А також, повноваження глави держави та єдиного органу законодавчої влади в Україні щодо формування конкурсної комісії, як і право Президента України призначати членів Комісії та достроково припиняти їхні повноваження, Конституцією України не передбачені. Вказані повноваження, закріплені Законом, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і глави держави.
Тобто, зміст Рішення Конституційного Суду полягає в тому, що НКРЕКП «за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади», тобто вбачає вирішення проблеми в зміні статусу НКРЕКП.
Але існуюча правова колізія не може бути вирішена шляхом віднесення НКРЕКП до системи органів виконавчої влади, оскільки це, зокрема, суперечить міжнародним зобов’язанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна щодо імплементації законодавства ЄС у сфері енергетики, ключовим принципом якого є незалежність національних органів регулювання енергетики та призведе до прямого конфлікту інтересів, оскільки найбільші енергетичні компанії, які отримали ліцензії в НКЕРКП на провадження їх діяльності підвідомчі Кабінету Міністрів України.
Пропозиції Європейсько-українського енергетичного агентства
05 липня 2019 року Європейсько-українське енергетичне агентство провело зустріч з метою консультації з представниками Делегації ЄС, Енергетичного співтовариства, Комісіонерами НКРЕКП, представниками ВРУ, експертами DIXI Group та USAID, в результаті якої загальним підсумком було необхідність збереження статусу незалежності НКРЕКП, як органу що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Отже,
- Вирішення проблеми, шляхом внесення змін до Конституції України та створення окремого підрозділу Основного Закону України про незалежні від органів влади інституції (щодо порядку їх формування та сфери їх діяльності для остаточного вирішення проблеми незалежних інституцій, серед яких не лише НКРЕКП, а й НКЦПФР, НАБУ, Національне агентство з питань запобігання корупції та ін.
- Також зміни потрібно внести і до самого Закону України «Про НКРЕКП» із уточненням, що незалежність НКРЕКП є прямою вимогою міжнародної угоди, що була ратифікована ВРУ. Міжнародні нормативно-правові акти та договори, які є ратифікованими ВРУ мають вищу юридичну силу ніж національне законодавство, і Угода про Асоціацію з її вимогами про незалежність Регулятора саме таким і є. Рішення Конституційного Суду – це прецедент для порушення Угоди про Асоціацію, чого не можна допустити.
Важливо, щоб в процесі змін були забезпечені і збережені базові принципи діяльності НКРЕКП, що закріплені в міжнародних зобов’язаннях погоджених Секретаріатом Енергетичного Співтовариства України:
– Незалежність від державних та приватних структур;
– Незалежність в прийнятті рішень;
– Обов’язковість виконання рішень Регулятора з можливістю оскарження в суді;
– Фінансова незалежність;
– Організаційна незалежність;
– Незалежність керівництва (призначення на фіксовані терміни, ротація членів Комісії).
Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА) – це незалежна неприбуткова організація, створена в 2009 році, відкрита для всіх учасників ринку енергоефективності та відновлюваної енергетики України, які мають на меті конструктивно співпрацювати з компаніями-однодумцями. Разом, ми прагнемо зробити свій внесок в прозорий розвиток цих ринків, шляхом сприяння справедливому та сталому розвитку бізнесу, підвищенню інформованості громадськості про питання енергетики, а також шляхом впливу на енергетичну політику уряду.
Серед членів ЄУЕА: Acciona, Avenston, Celynx AG, CES, DTEK, EMSOLT, Eurocape, GOLAW, Guris, Greenworx, iC consulenten, IMEPOWER, Indian Solar, Khmelnytsky Bio Power Plant, NBT AS, Scatec Solar, Schletter Group, Sinnalba, Smart Energy, SPU “Thermosystems”, Ukraine Power Resources, Ukrwindinvestments.
