Київ, 19 грудня 2018. Український кризовий медіа-центр.
Експерти підбили підсумки року у питанні щодо ефективності реформ у сферах енергетики і довкілля. Висновки були зроблені в рамках регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС коаліцією «Енергетичні реформи».
Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group, відзначив, що до позитивних тенденцій у газовій сфері можна віднести те, що опалювальний сезон в Україні розпочався добре через достатні запаси власного газу. Експерт також відзначив зусилля уряду в оновленні плану дій у випадку кризових ситуацій. «Ми вітаємо прийняття закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях, ми вітаємо рішення уряду щодо більшої відкритості геологічної інформації і запуску пілотного проекту видачі спеціальних дозволів через електронні аукціони», – додав Роман Ніцович. Водночас, він розкритикував відсутність ключових рішень та документів з боку «Нафтогазу» та МГУ, які зможуть запустити процес «анбандлінгу». Також Роман Ніцович зауважив, що перехід ринку до режиму добового балансування ГТС постійно відкладається, на даний момент цього процесу перенесено на 1 березня.
За словами Світлани Голікової, яка розповідала про електроенергетичну сферу, багато вдосконалень, які зараз вносяться до закону «Про ринок електроенергії», відбуваються занадто пізно. «Все трапляється в останній момент. Насправді, ці рішення, які були прийняті, були правильними, але вони просто запізнились […] Сьогодні є певна загроза втрати нормальної ідеї функціонування ринку електричної енергії», – зауважила експерт. Такі проблеми, на думку Світлани Голікової, пов’язані із затримками з обранням та призначенням нового складу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тетяна Бойко, експерт Громадянської мережі ОПОРА, член Реанімаційного пакету реформ, розповіла про те, що у сфері енергоефективності відбулись наступні позитивні зміни: прийнято низку технічних регламентів щодо маркування продукції, запускається ринок енергоаудиторів, розвивається ринок енергосервісних контрактів. «З позитивних новин минулого кварталу є створення наглядової ради Фонду енергоефективності, ми знаємо, що вже чотири роки створюється цей Фонд і нарешті є кворум», – відзначила Тетяна Бойко. Найбільшою проблемою експерт назвала створення робочої групи, яка повинна вирішити всі деталі з механізмом монетизації субсидій для населення, аж в листопаді, що робить її недостатньо ефективною.
Як відзначила Наталія Андрусевич, експерт Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», усі директиви з сектору екологічної політики знаходяться у стані практичної імплементації. Хоча експерт відмітила, що багато питань були урегульовані в рамках закону, існують проблеми з окремими положеннями закону «Про стратегічну екологічну оцінку». «Як ми вже зауважували, є деякі претензії до самого закону, зокрема щодо визначення громадськості та її прив’язки до території, де здійснюється діяльність. Це досить дискримінаційне положення і воно суперечить Орхуській конвенції і також самій директиві, але побачимо, як воно буде впроваджуватись на практиці», – прокоментувала Наталія Андрусевич.
Геннадій Рябцев, експерт коаліції «Енергетичні реформи», розказав, що в цьому році було ухвалено декілька важливих рішень, спрямованих на виконання міжнародних зобов’язань у нафтовій сфері. «В першу чергу це підписання закону, що спростив виконання робіт з освоєння нафтогазових родовищ, це і затвердження нового порядку з розпорядку геологічною інформацією […] Одним з плюсів також є посилення контролю обігом авіаційного пального, також запровадження ліцензування діяльності з виробництва та зберігання нафтопродуктів», – повідомив експерт. Геннадій Рябцев також додав, що одним найважливіших кроків була розробка законодавства щодо стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів. Разом з тим, він зауважив, що до негативних тенденцій в нафтовій сфері можна віднести ігнорування директив щодо якості та безпеки пального, а також відкладання нового кодексу про надра.
Олександра Гуменюк – директор Європейсько-українського енергетичного агентства підсумувала важливими в 2018 році, що впливають на бізнес клімат в енергетиці є 4 законопроекти, що зареєстровані або мали прогрес в цьому році, що нажаль поки свій статус не змінили. Мова йде про ЗП, 6081, спрямований на вирішення питання «резервування потужностей» відновлюваної електроенергетики, ЗП №8125, Про Концесію, ЗП 8557 щодо податку на виведений капітал, та один з найгучніших – ЗП 8449-д, щодо запровадження системи аукціонів в секторі ВДЕ.
Що стосується успішної законотворчості, яка завершилась прийняттям законів, то з осені слід відмітити наступні: прийняття Кодексу про банкрутство який вирішує три ключові проблеми: занадто тривала процедура банкрутства в майже три роки; висока вартість; низька ефективність процедур банкрутства; Закон України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, що впроваджує обов’язковість видобувним компаніям звітувати за міжнародним стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей; Закон України щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлювальної енергетики. Закон уточнює проекти об’єктів за класом (СС1), тобто такі, що належать до об’єктів з незначними наслідками, підлягають обов’язковій експертизі лише за наявності підстав.
Повні результати моніторингу можна знайти за посиланням.
