C:UsersAnastasiya.YermakovaAppDataLocalMicrosoftWindowsINetCacheContent.WordLogo_line.jpg

ПРЕС-РЕЛІЗ

Від 12 червня 2018 року

Експерти назвали невідкладні реформи у секторах енергетики та довкілля

35228509 2017524501654748 3405831142136348672 n

Європейсько-українське енергетичне агентство спільно з партнерами коаліції «Енергетичні реформи» відзначили уповільнення реформ у секторах енергетики та довкілля та представили перелік змін, які потребують негайного впровадження Україною на виконання Угоди про асоціацію.

Експертні висновки ґрунтуються на результатах регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля. Учасники шести робочих груп є відповідальними за експертизу та надають найновішу інформацію про реформи та відповідні аналітичні продукти.

До складу коаліції входять: громадська організація «ДІКСІ ГРУП», громадянська мережа «ОПОРА», всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» та Асоціація «Європейсько-Українське енергетичне агентство».

Результати регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля можна знайти на офіційному сайті коаліції «Енергетичні реформи» (http://enref.org/)

ГАЗ

Уряд досі не запропонував системного бачення зняття регулювання, у тому числі цінового, на ринку газу для населення. Про це заявив експерт цільової групи «Газ» коаліції «Енергетичні реформи» Роман Ніцович.

«Замість прийняття зрозумілої моделі вирівнювання цін, вдруге поспіль дію положення про спеціальні обов’язки було продовжено, зберігаючи невизначеність принаймні до кінця липня,» – зауважив експерт.

Також фактично заморожено виконання плану анбандлінгу (відокремлення діяльності з транспортування та зберігання газу) НАК “Нафтогаз України”.

«Апелювання до рішень Стокгольмського арбітражу не мають бути підставою для відкладення процесу, навпаки – від України очікують якнайшвидшого втілення реформи та залучення європейського оператора до управління ГТС. Саме це буде ключовим для збереження транзитного статусу України. За нашою інформацією, 29 травня на засіданні урядової Координаційної ради з реформ прийнято рішення про варіант андбандлінгу, який буде реалізовуватися. Тепер треба, щоб це рішення було втілено в життя,» – наголосив він.

Разом з тим, у березні вперше успішно застосовано план реагування на кризові ситуації в газопостачанні. Дефіцит газу, спричинений відмовою “Газпрому” виконувати арбітражні приписи, було подолано, завдяки оперативним антикризовим заходам, а про ситуацію повідомлено ЄС в рамках Механізму раннього попередження.

«Надії покладаються і на новий склад НКРЕКП, який має врегулювати питання тарифів на розподіл газу та створити ще більш сприятливе регуляторне поле для біржової торгівлі газом,» – зазначив Роман Ніцович.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ

Невирішеним лишається питання RAB-регулювання для передачі та розподілу електроенергії, а також правова і організаційно-методологічна складова розділення обленерго за видами діяльності. Про це заявила експерт цільової групи «Електроенергія та ядерна безпека» коаліції «Енергетичні реформи» Світлана Голікова

«Прийнята НКРЕКП методика RAB-тарифоутворення не сприймається як міжнародними установами, так і більшістю українських експертів та громадськості. Відтак, потребує обговорення та опрацювання,» – наголосила Світлана Голікова.

Зі слів експерта, більше 2-х місяців цього року НКРЕКП залишалася без кворуму, що призупинило прийняття нових нормативно-правових актів для ринку електроенергії, не затверджувалися інвестиційні програми обленерго.

Нагадаємо, що 26 травня Президент України Петро Порошенко завершив процес ротації членів НКРЕКП та звільнив Голову Регулятора Д. Вовка та члена Комісії Р.Машляківського. 29 травня 2018 року Указами Президента України № 150-154/2018 за результатами відкритого конкурсного відбору новими членами НКРЕКП призначені О. Антонова, Д. Коваленко, О. Кривенко, Є. Магльований, та О. Формагей.

ДОВКІЛЛЯ

Закон про стратегічну екологічну оцінку прийнятий ще у березні, не застосовується на практиці  через відсутність низки підзаконних актів. Про це повідомила експерт цільової групи «Довкілля та відновлювані джерела енергії» коаліції «Енергетичні реформи» Анастасія Єрмакова.

«Наразі такі підзаконні акти ще не оприлюднені для обговорення з громадськістю. Мова йде, перш зав все, про порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні та порядок здійснення моніторингу наслідків виконання,» – додала Анастасія Єрмакова.

Зі слів фахівця, також відсутні деякі підзаконні акті, що забезпечили б законність проведення процедури оцінки впливу на довкілля. Зокрема, мова йде про визначення плати за проведення ОВД та порядок проведення транскордонної оцінки впливу на довкілля. Крім того, досі не прийнята оновлена Стратегія державної екологічної політики. 

 

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ

Розробка підзаконних актів «енергоефективного пакету» відбувається повільними темпами, створюючи колізії у законодавстві, а також блокуючи діяльність учасників реформи. Про це заявила експерт Громадської мережі «ОПОРА» Юлія Чеберяк.

Також, як зазначила експерт, майже вичерпано кошти на «теплі кредити», попри звернення експертного середовища та профільного Агентства до урядовців та депутатів щодо передбачення достатнього обсягу фінансування. Натомість за підрахунками фахівців необхідний мінімальних обсяг коштів становить 3 млрд грн замість поточних 400 млн грн.

«Через місяць робота програми буде в черговий раз зупинена, як  у попередніх роках. Єдиний фінансовий інструмент з боку держави, який має досить високий рівень довіри від громадян, працює в ручному режимі. Лише після тиску з боку громадськості та потенційних учасників програми приймалися рішення щодо додаткового фінансування» – наголосила експерт.

Проблемою лишається також запуск Фонду енергоефективності, запланований на червень 2018 року.

«У 2018 році на роботу Фонду в держбюджеті передбачено 1,6 млрд грн та 50 млн євро від ЄС. Однак ці кошти залишаються на рахунках без цільового використання. Підзаконні акти щодо діяльності Фонду лише нещодавно були прийняті, а сам Фонд як державна установа до цього часу навіть не зареєстровано. Більше того, навіть не розпочалася робота щодо відбору кандидатів у члени Наглядової ради Фонду, яка щонайменше повинна тривати не менше 3 місяців,» – підкреслила Юлія Чеберяк.

НАФТА

В Україні досі не схвалено моделі створення мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів згідно з Директивою 2008/119/ЄС, не кажучи про відповідний законопроект. Про це повідомив експерт цільової групи «Нафта» коаліції «Енергетичні реформи» Геннадій Рябцев.

«Ніхто не сумнівається, й черговий звіт Секретаріату Енергетичного Співтовариства засвідчить відсутність прогресу у виконанні пріоритетних завдань України в нафтовій сфері. Учетверте перенесено термін подання до Верховної Ради проекту нового Кодексу про надра (Директива 94/22/ЄС), а Мінприроди вже двічі звітувало про ухвалення змін до тричі відхилених Державною регуляторною службою змін до процедур надання дозволів на користування надрами,» – сказав експерт.

Гострою проблемою лишається контроль якості нафтопродуктів, адже жоден із органів державного нагляду (контролю) не хоче нести відповідальність за організацію ефективної системи перевірки якості й безпечності нафтопродуктів (Директива 99/32/ЄC).

БІЗНЕС-КЛІМАТ

42032886274 493907fb35 o

Портал державної допомоги, який розроблено Антимонопольним комітетом України, розпочав роботу із затримкою і наповнюється неактивно. Про це заявила експерт цільової групи «Бізнес-клімат» коаліції «Енергетичні реформи» Олександра Гуменюк.

«АМКУ запустив Портал державної допомоги ще в минулому році, втім інформацією він почав наповнюватись лише навесні. За кілька місяців роботи на Порталі з’явилося всього близького п’яти записів про розпочаті справи,» – додала експерт.

Також, зі слів Олександри Гуменюк, через затримку із завершенням спеціальної перевірки кандидатів Адміністрацією Президента, конкурс з добору членів НКРЕКП було суттєво затягнуто. Таким чином, протягом 67 днів Комісія не мала кворуму для прийняття рішень.

У лютому підписано Закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», що визначає за європейським зразком засади його проведення. У березні вступили в дію два закони – про приватизацію та про товариства з обмеженою відповідальністю. Обидва спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості та зменшення різного роду ризиків при веденні господарської діяльності.

Публікація створена в рамках проекту “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію”, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду «Відродження».

https://europa.eu/european-union/sites/europaeu/files/docs/body/flag_yellow_low.jpg