47 народних депутатів України 17.07.2020 звернулись до Конституційного Суду про визнання неконституційними законодавчі положення Закону України № 555-IV “Про альтернативні джерела енергії” від 20 лютого 2003 року та Закону України № 2019-VIII “Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року. На думку народних депутатів, при прийнятті закону “Про альтернативні джерела енергії”, Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень, втрутившись у сферу конституційних повноважень виконавчої гілки влади, безальтернативно встановивши коефіцієнти та механізми розрахунку “зеленого” тарифу, чим позбавила виконавчу владу його дискреції та повноважень його змінювати. Таким чином, з’явилась загроза визнання “зеленого” тарифу в Україні неконституційним.
Хронологія розгляду та роль галузевих асоціацій, включаючи ЄУЕА, висвітлена в попередньому випуску Огляду галузі відновлюваної енергетики від 05 жовтня 2020.
Учасниками прес-конференції були: Олександра Гуменюк, директор Європейсько-українського енергетичного агентства (модератор); Ярослав Чекер, юридичний радник компанії Арцінгер; Юлія Кириченко, співголова ради Реанімаційного пакету реформ, експертка з конституційного права; Ксенія Смирнова, д.ю.н., професор, професор кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Андрій Зінченко, член правління Асоціації проз’юмерів; Магнус Йохансен, віце-президент з розвитку бізнесу компанії NBT (інвестор у вітрову енергетику).
Ярослав Чекер, юридичний радник компанії Арцінгер, зазначив можливі наступні наслідки у випадку прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності деяких положень статті 9-1 та статті 9-2 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та положень деяких частин статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»: певні інвестори подадуть trigger notice проти держави Україна до Міністерства юстиції України і згодом будуть подавати позови до міжнародних арбітражів про захист своїх іноземних інвестицій; банкрутство таких виробників, дефолти по кредитним договорам оскільки дуже багато проектів фінансувалися і українськими і іноземними банкам; не надходження податкових платежів від ринку зеленої енергетики. Так наприклад минулого року ринок альтернативної енергетики сплатив понад 20 млрд. грн. податків і це достатньо суттєвий внесок в державну скарбницю особливо якщо порівняти з внеском виробників енергії з традиційних джерел; руйнування іміджу України як надійного партнера, як місце для здійснення інвестицій, тому інвестиційний клімат буде зруйновано; скасування зеленого тарифу торкнеться не тільки інвесторів, не тільки виробників енергії, а й багатьох суміжних галузей, зокрема будівельної; негативний вплив на банківську сферу адже багато українських проектів були профінансовані не тільки державними банками Ощадбанк, Укргазбанк, але й важливими міжнародними партнерами, такими як ЄБРР, IFC, World Bank, NEFCO, Чорноморський банк розвитку та ін. І останній аргумент, але він дуже важливий, соціально значущий, це те, що буде втрачено дуже багато робочих місць».
На думку Юлії Кириченко, співголови ради Реанімаційного пакету реформ (спілка 27 неурядових громадських організацій, яка об’єдналася заради просування реформ в різних сферах в інтересах українського суспільства й розвитку держави), «скасування “зеленого тарифу” призведе в майбутньому до розбалансування держаного бюджету. Запровадження фактично “зеленого тарифу” не вимагало якихось витрат з державного бюджету, тому не зрозуміло на чому базується така аргументація народних депутатів України. Більш того слід зазначити що, 21 липня коли були внесені зміни до статті 9-1, 9-2, вже після встановлення тарифу Регулятором, це призвело до зниження «зеленого» тарифу.»
За словами Ксенії Смирнової, д.ю.н., професор, професор кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «По суті своїй, Закон України «Про альтернативні джерела енергії», внесені зміни до Закону, зокрема зазначені статті 9-1, 9-2, і взагалі цей Закон був прийнятий на виконання зобов’язань України перед ЄС. Саме Директива 2009/28 має бути імплементована в українське законодавство під час виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.»
Магнус Йохансен, віце-президент з розвитку бізнесу компанії NBT наголосив, що «відновлювана енергетика – паливо, на якому радянська машина, яка базується на старій вугільній генерації, могла б довезти Україну до точки Б, до Європи. Але додаючи токсинів в це паливо, машина не буде рухатися, і Україна залишиться в точці А». На його думку Україна серйозно страждає від дефіциту підтримки відновлюваної енергетики і ставить під загрозу своє європейське майбутнє.
Андрій Зінченко, член правління Асоціації проз’юмерів зазначив, що «політичний режим створює так званий системний булінг всієї галузі ВДЕ. Якщо зараз скасовується «зелений» тариф як такий, то і для малих домогосподарств він також відміняється, бо для нього не буде існувати правової підстави. А на сьогодні за останніми даними Держенергоефективності їх налічується 27600 власників, загальною потужністю 712 МВт, розміром інвестицій 560 млн. Євро, і тепер 47 депутатів вирішили “розкуркулити” цих власників».
Олександра Гуменюк, директор ЄУЕА підсумувала наступне: «Для іноземних та українських інвесторів – це ризики позбавитися «зеленого» тарифу; знову це період невизначеності для майбутніх інвесторів, мабуть до лютого 2021 року – це той кінцевий строк до якого має врешті Конституційний Суд України прийняти рішення щодо конституційності або неконституційності, що негативно впливає на інвестиційну привабливість самої України і підвищує її політичні ризики, що в подальшому впливає на підвищення вартості залученого капіталу. Тому, я хочу сказати, що ми не припиняємо боротися, відстоювати право України на збільшення частки відновлюваних джерел енергії, на збільшення частки чистих технологій і закликаю всіх бути небайдужими, теж долучатися до процесу щоб відстоювати право України бути екологічно чистою країною».
🔗Онлайн-трансляція українською: https://uacrisis.org/uk/pres-tsentr/stream
🔗Онлайн-трансляція англійською: https://uacrisis.org/en/pres-tsentr/stream
