2 березня, Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА) провело круглий стіл на тему “Майбутнє систем накопичення енергії (СНЕ) в Україні”. Під час обговорення, було розглянуто наступні теми: існуюча законодавча база СНЕ, міжнародні практики впровадження СНЕ та рекомендації для України, а також практичний досвід встановлення батарей в Україні.

Відео-запис вебінару: https://www.facebook.com/EUEA.UA/videos/699737271933475 

Олег Загнітко, партнер ЮФ INTEGRITES, який брав участь у розробці регуляторного пакету по СНЕ (установки зберігання енергії (УЗЕ) у поточній редакції) у 2022 році, представив огляд правового режиму установок зберігання енергії. Поточний регуляторний пакет включає зміни до ЗУ щодо розвитку установок зберігання енергії; зміни до Порядку встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання енергії; зміни до Кодексу системи передачі та зміни до деяких постанов НКРЕКП (зміна правил ринку), що враховують Пакет Чистої Енергії (ЄС), а саме Директиву 2019/944 та Регламент 2019/943 Європейського Парламенту.

Стосовно переваг закону та підзаконних актів, які були прийняті протягом 2022 року, пан Загнітко зазначив наступне:

  • установки УЗЕ отримали характеристики послуги;
  • здійснено відокремлення Операторів систем розподілу (ОСР) та Операторів систем передачі (ОСП) від Операторів установок зберігання енергії (ОУЗЕ) та від власності таких установок. Для встановлення додаткових елементів ОСП чи ОСР потрібно проводити відкриті конкурси/консультації з учасниками ринку. Якщо учасники не можуть отримати послуги УЗЕ на відкритому ринку, то потрібно звертатися до Регулятора. Кожні 5 років проводиться перегляд таких дозволів;
  • поріг ліцензування встановлено на рівні від 150 кВт, проте немає ліцензування для «внутрішнього розвантаження» з метою балансування видачі потужності;
  • надано право споживачам об’єднуватися для участі у ринку допоміжних послуг та в балансуючому ринку;
  • виробникам з ВДЕ надано можливість перенесення графіків видачі електроенергії без ліцензії.

Пан Загнітко відзначив наступні негативні моменти:

  • відсутність обмежень для ОСР щодо володіння станціями електрозарядки;
  • менше відокремлення ОСР від володіння УЗЕ, ніж передбачено в Директиві 2019/944;
  • звільнення від тарифів за розподіл, передачу та диспетчерське управління суперечить принципам aquis ЄС;
  • збереження обмежень ціни на електроенергію не сприятиме прийняттю інвестиційних рішень;
  • відсутність синхронізації між різними законами, що погоджують правозастосування установок. 

Детальніше у відеозаписі вебінару: https://www.facebook.com/EUEA.UA/videos/699737271933475  та у прзентації спікера: INTEGRITES_OZ_020323

 

Ігор Петрик, директор з розвитку європейських ринків компанії Wärtsilä Energy Business, висловив свою думку щодо енергетичного переходу та поділився ключовими етапами, які відбуваються у всіх країнах світу. Він також зазначив, що окрім батарей необхідна також і балансуюча генерація. На першому етапі будується інфраструктура відновлюваної енергетики (ВДЕ) в енергосистемі. Другий етап передбачає додавання балансуючих потужностей, зокрема високоманеврених газопоршневих станцій та систем зберігання енергії. На третьому етапі, який вже відбувається у передових країнах, відбувається виведення негнучких станцій. Наступним етапом є перехід балансуючих потужностей на відновлюване паливо. Відповідно, очікується, що на початок 2030-х років буде створено ринок відновлюваних палив. На кінцевому етапі передбачається остаточна відмова від викопного палива. 

Пан Ігор також зазначив переваги програмного комплексу Plexos, який дозволяє високоточно моделювати та оптимізувати енергосистеми. Застосовувати його можна як для енергосистем цілих країн, так і для теплових систем міст. Цей комплекс дозволяє розглянути різні варіанти та знайти найкращу комбінацію потужностей для оптимізації енергосистеми.

На прикладі моделювання переходу енергосистеми, експерт зазначив, що важливо застосовувати принцип розважливості та коректні розрахунки кінцевої вартості 1 MW/год загальної вартості інвестицій. При варіанті поступового переходу на безвуглецеву енергію можливо досягти 76% відновлювальної енергії у комбінації з газопоршневими станціями при оптимальній вартості виробленої е/е. Саме цій варіант наразі є переважаючим у багатьох країнах, які розпочали енергетичний перехід. Цей етап може тривати 10-15 років і є найбільш надійною і економічно-привабливою конфігурацією з точки зору інвесторів. Надалі на базі такої системи можна добудувати електролізери для виробництва водню і досягти 100% безвуглецевої енергії, також з собівартістю суттєво нижчою, ніж у випадку переходу без проміжних етапів.

Додатково пан Петрик зробив наголос на актуальності теплових батарей для побудови децентралізованої енергосистеми як частину динамічної системи централізованого теплопостачання. Така система складається з комбінації теплових насосів, електричного і газового котла, вітрових турбін, газопоршневого двигуна та акумулятора тепла. Така система має ряд переваг завдяки множинності джерел електроенергії і функцій підтримки електромережі. Ці комплексні системи мають ефективну економічну модель роботи і створять надійну мережу децентралізованих одиниць енергосистеми.   

Приклад такої системи можна переглянути у відеозаписі вебінару: https://www.facebook.com/EUEA.UA/videos/699737271933475  та у презентації пана Петрика: Wärtsilä solutions

В останній частині вебінару, менеджер з інновацій та керівник проекту з будівництва СНЕ в компанії ДТЕК Енерго – Вадим Уткін, поділився досвідом будівництва пілотної батареї енергозбереження в Енергодарі з потужністю понад 1 МВт. Пан Вадим зробив огляд типової схеми установки зберігання енергії, способу її підключення та операційної моделі на ринку допоміжних послуг. Він також наголосив на основних викликах та складнощах, які виникали під час реалізації проекту, включаючи наступні:

  1. Вибір попередньо зібраних установок (premanufactured); 
  2. Вибір класу точності інструментальних токових трансформаторів: існують чіткі вимоги НЕК;
  3. Між контейнерна дистанція для інсталювання деталей у контейнери;
  4. Достатній запас деталей для заміни під час запуску системи;
  5. Налаштування систем кондиціювання батареї: для досягнення тривалої та надійної роботи системи, важливо забезпечити температурний діапазон, від 19 до 30 градусів Цельсія; 
  6. Відмінність бізнес-моделі УЗЕ від моделі «зеленої» енергетики; необхідність визначення ринку для роботи, та застосування активного трейдингу для оптимальної роботи батареї.  

Детальніше: https://www.facebook.com/EUEA.UA/videos/699737271933475