Паризька угода вимагає від усіх країн-підписантів докладати максимум зусиль за
рахунок національно визначених внесків та посилювати ці зусилля в наступні роки. Це
включає вимоги, що всі країни-підписанти регулярно звітують про свої викиди та
зусилля щодо їх впровадження.
Звіт з моделювання для 2-го національно-визначеного внеску України, розроблений в
рамках проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-
визначеного внеску” містить три основних сценарії та одинадцять сценаріїв
чутливості (sensitivity scenarios) динаміки викидів парникових газів в Україні.
Основні сценарії:
1. Сценарій 1/Базовий Сценарій базується на поточному рівні виконання діючого
законодавства (прийнятого до 01.09.2019 р.), коли законодавство не
реалізується, реалізується лише частково або зі значними затримками
(наприклад, хоча досягнуто прогресу у впровадженні Планів дій з
енергоефективності та ВДЕ, однак, не виконано законодавчо закріплених
обов'язкових цілей, передбачених цими планами).
2. Сценарій 2/Референтний сценарій створений для отримання модельної оцінки
своєчасного та повного впровадження всього діючого законодавства,
прийнятого до 01.09.2019 р., а також проектів нормативно-правових актів,
розроблених та представлених до 01.09.2019 р.
3. Сценарій 3/Сценарій кліматично нейтральної економіки передбачає вчасну
імплементацію законодавства (існуючого та проектів) як і у Сценарії 2, а також
додаткові інноваційні політики, заходи та технології (наприклад, в моделі з 2026
р. доступні: нові біотехнології в навігації та авіації, промисловості, с/г;
біогазовий та електричний вантажний дорожній транспорт; вдосконалена
система прогнозування і балансуючі технології; з 2030 р. водень (або інший
ВДЕ-газ) у виробництві електроенергії та на транспорті, паливні комірки,
вуглецеві УЗВ, біо-УЗВ тощо), які відповідають глобальним зусиллям
недопущення підвищення глобальної середньої температури на 1,5 °С від
доіндустріального рівня. На 2050 рік важливою ціллю Сценарію 3 є скорочення
викидів ПГ до рівня 1.7 т СО2-екв. на душу населення.
Сценарії чутливості:
1. Сценарій «Оптимістичний сценарій розвитку економіки» (для усіх основних
сценаріїв) передбачає, що економіка України швидко відновлюватиметься та
зростатиме, зокрема, передбачається зростання ВВП на 40% до 2025 року від
рівня 2018 року, згідно попередньої Програми Уряду.
2. Сценарій «Вуглецевий податок» передбачає кардинальне збільшення податку
на викиди СО 2 (або формування відповідної ринкової ціни) в усіх секторах
економіки з теперішніх приблизно 0,35 євроцентів за тону СО 2 до 15,6 євро в
2030 році та 100 євро в 2050 році.
3. Сценарій “Нова траєкторія обмежень викидів ПГ” передбачає лінійну
траєкторію обмеження загальних викидів ПГ в країні починаючи зі значень
основного Сценарію 3 в 2035 році до нетто-нуля в 2070 році. Тим самим,
понижуючи амбітність скорочення викидів ПГ в 2050 році з 1.7 т СО2-екв. на
душу населення (Сценарій 3) до 3.2 т СО2-екв. на душу населення.
4. Сценарій “Без нових атомних блоків” передбачає що в Україні протягом 2020-
2050 рр. не буде побудовано та введено в експлуатацію жодного нового
великого атомного блоку (1000+ МВт), тоді як існуючі будуть функціонувати. В
той же час, припускається можливість будівництва та введення в експлуатацію
малих та мікро- атомних блоків.
5. Сценарій “Високі капітальні витрати на будівництво нових блоків АЕС”
передбачає, що вартість будівництва і введення в експлуатацію усіх нових
великих атомних блоків (в тому числі, блоків №3 та №4 Хмельницької АЕС)
буде відповідати вартості в Європейському Союзі – приблизно 5922 євро (або
7000 доларів США) за кВт встановленої потужності.
6. Сценарій “Продовження терміну експлуатації існуючих блоків АЕС”
передбачає можливість додатково на 5-10 років продовжити термін експлуатації
існуючих блоків АЕС (додатково до існуючого або планового продовження на
20 років), за умови всеможливих умов безпеки. Таким чином, в модельних
розрахунках припускається, що існуючі блоки АЕС зможуть пропрацювати 55-
60 років від моменту їх введення в експлуатацію.
7. Сценарій “Поточний рівень КВВП для існуючих та нових блоків АЕС”
передбачає, що із врахуванням вітчизняної специфіки структури
електрогенерації та попиту на електричну енергію, компанії ДП «НАЕК
«Енергоатом» не вдасться досягнути технологічно можливих показників
коефіцієнта використання встановленої потужності (КВВП) на рівні 85-90%, а
він коливатиметься в межах середнього показника за останні 11 років – 76%.
8. Сценарій “Додаткові потужності ГАЕС” передбачає потенційну можливість
введення в експлуатацію додаткових 1,7 ГВт потужностей ГАЕС до тих, що
наявні в основних сценаріях. Припускається, що додаткові потужності можуть
бути побудовані на Каховській ГЕС-2, Дністровській та Ташлицькій ГАЕС.
Додаткові потужності гідроенергетики розглядаються як додаткові можливості
збільшення балансуючих потужностей.
9. Сценарій “Більш низькі вимоги до балансуючих потужностей” передбачає
врахування більш швидшого технологічного прогресу та більш ефективнішого
управління енергосистемою (в тому числі, з використанням нових засобів,
інструментів тощо), що дозволить знизити потребу в високоманеврених
балансуючих потужностях, а тим самим зменшити необхідних рівень інвестицій
в електроенергетику.
10. Сценарій “Обмежене впровадження заходів поводженням з відходами”
передбачає менш оптимістичні темпи впровадження заходів поводженням з
відходами, ніж це передбачається в основному Сценарії 3. Відповідно, це
призводитиме до менших скорочень викидів ПГ в секторах «Відходи».
11. Сценарій “Вплив вуглецевого мита ЄС” передбачає оцінку потенційного
запровадження Європейським Союзом нового спеціального вуглецевого мита
(carbon border adjustment mechanism) на імпорт товарів та послуг на їх
територію, в тому числі, з території України. Це викликано тим, що ЄС
побоюється, що відсутність кліматичних амбіцій у його міжнародних партнерів,
підірве прагнення ЄС досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.
12. Комбінований сценарій:
Комбінований сценарій був розроблений на базі основних сценаріїв з
додаванням опцій сценаріїв чутливості, які сприяють мінімізації інвестиційних
потреб та їх оптимізації, збільшенню частки відновлюваної енергетики,
збереження довгострокової цілі кліматичної політики – досягнення вуглецево-
нейтральної економіки до 2070 року, що відповідає довгостроковій цілі
Паризької угоди.
Комбінований сценарій моделювався на основі базового сценарію розвитку
економіки, включає в себе умови основних Сценаріїв 2 для секторів «Сільське
господарство» та «Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове
господарство», а також опції сценаріїв чутливості, такі як:
- Вуглецевий податок
- Нова траєкторія викидів парникових газів до 2050 року
- Вищі (світові) капітальні інвестиції на будівництво нових блоків АЕС
- Продовження терміну експлуатації існуючих блоків АЕС
- Поточний рівень КВВП для існуючих та нових блоків АЕС
- Більш низькі вимоги до балансуючих потужностей
- Обмежене впровадження заходів поводженням з відходами
Детальніша інформація за посиланням: https://cutt.ly/1og7kFG
