«В довоєнному енергетичному балансі України був певний паритет: на сектор будівель припадало 40% кінцевого енергоспоживання, на промисловість – 40%. Проте на даний момент ситуація дуже змінилася і, на жаль, після війни промисловість і бізнес ймовірно будуть у відсотковому та абсолютному вираженні значно меншими із зрозумілих нам причин. Щодо впливу війни, загальний обсяг прямих втрат житлової та соціальної інфраструктури станом на 01.07.2022 складав 43 млрд доларів із 100 млрд загальних втрат»,- зазначив Вадим Матковський, Керівник напрямку енергоефективності Офісу підтримки реформ Міністерства розвитку громад та територій України під час експертної дискусії ЄУЕА з енергоефективності. 

«Підвищення енергоефективності будівель було і в майбутньому буде залишатися важливим елементом підвищення енергетичної безпеки України. Мінрегіон як орган, що відповідальний за формування політики щодо енергоефективності будівель, працює над створенням комплексної взаємоузгодженої системи щодо запровадження масштабної термомодернізації як багатоквартирних та індивідуальних житлових будівель, так і громадських будівель (шкіл, дитсадків, лікарень тощо)».

Що було запропоновано в Лугано щодо енергоефективності та декарбонізації в громадах?

«Розглядаються три етапи:

      • «Економіка воєнного часу» (до кінця війни 2022,2023 рік): максимально здійснювати маловитратні та швидкоокупні заходи у будівлях: масове утеплення трубопроводів у підвалах понад 60 000 житлових і 30 000 громадських будівель, налагодження автономних газових котлів для опалення громадських установ, налагодження індивідуальних теплових пунктів, на що є потреба у приблизно 500 млн євро.
      • «Повоєнне відновлення» (до 2025 року): закласти початковий імпульс щодо масштабної термомодернізації, відбудувати повністю зруйновані школи та дитсадки по принципу NZEB, термомодернізація найбільш енергоємних житлових і громадських будівель, поступовий відхід від споживання природного газу за рахунок переходу ВДЕ.
      • «Структурна модернізація країни» (до 2032 року): масштабна термомодернізація будівель, що за попередніми підрахунками робочої групи потребуватиме приблизно 60 млрд євро, та охопить третину фонду будівель в країні, повний відхід від споживання імпортного газу, перехід на будівництво лише NZEB»,- зазначив пан Вадим.

Щодо Фонду з енергоефективності та відновлення

«Якщо говорити про інструменти фінансування, офіційні представники Єврокомісії постійно відслідковують діяльність Фонду енергоефективності та оцінюють його як успішний, надійний та системний інструмент. Наразі, разом із міжнародними партнерами опрацьовується рішення щодо того, яким чином фінансувати відновлення країни, в тому числі за рахунок коштів українських партнерів і російських репарацій. Фонд енергоефективності щонайменше розглядається як один із варіантів такого фокусного інструменту для фінансування. Досить вірогідно, що частина коштів з бюджету ЄС на відновлення та термомодернізацію будівель буде спрямовано через Фонд енергоефективності.

З приводу прийнятого в липні 2022 року Закону №6485, який стосується не лише систем енергетичного менеджменту та енергетичної сертифікації, а більше направлений на створення умов для масштабної термомодернізації будівель в Україні.

За узгодженням із Представництвом ЄС в Україні, одним з елементів цього закону, є те, що Фонд з енергоефективності, на певний період визначений Кабінетом Міністрів, може надавати гранти не лише на енергоефективні заходи, але й на відновлення будівель з точки зору енергоефективності (заміна побитих вікон і дверей на високоенергоефективні, відновлення пошкодженої теплоізоляції на стінах). Це буде своєрідною апробацією Фонду щодо більш ширшої діяльності по відновленню пошкоджених будівель.

Окрім цього, законом передбачено ще три важливі речі з приводу фінансування Фондом: 

      • Тепер Фонд законодавчо може сформувати свою програму таким чином, щоб надавати співвласникам гранти наперед (до початку термомодернізації), а не постфактум. Це дуже важливо, враховуючи низьку зараз спроможність співвласників залучати комерційні кредити під високі відсоткові ставки.
      • Фонд зможе надавати підтримку на підготовчі ремонти, що зніме частину фінансового тягаря із співвласників та позитивно впливатиме на якість та довговічність термомодернізації. Співвласники зможуть отримати на ремонти до 10% від загальної вартості термомодернізації їх будівлі.
      • Також, було законодавчо врегульовано можливості Фонду стосовно поетапного відшкодування співвласникам вартості термомодернізації.

Законом «Про енергетичну ефективність», що був прийнятий у 2021 році, передбачено створення державної цільової програми з термомодернізації будівель.  Ця програма має на меті не суперечити, а синергійно доповнювати інші інструменти фінансування термомодернізації будівель, як то Фонд енергоефективності для багатоквартирних будинків і програми міжнародних фінансових організацій для громадських будівель.

Проект Державної цільової програми до 2030 року передбачає стимули та підтримку для термомодернізації житлових і громадських будівель, але в першу чергу для індивідуальних будинків. Програму можна умовно назвати таким собі 10-ти річним планом фінансування загальної Стратегії термомодернізації до 2050 року. Крім того, проектом програми передбачається створення сприятливих ринкових умов, а саме збільшення обсягів національного виробництва енергозберігаючих будматеріалів та енергоефективного обладнання. Важливим компонентом держпрограми є розвиток компетенцій та кваліфікацій фахівців у сфері підвищення енергоефективності будівель.

Окрім того, Мінрегіоном готується до громадського обговорення проект Стратегії термомодернізації до 2050 року. Це досить великий і складний документ, розробка якого є вимогою директив ЄС та входить до заходів урядового плану з євроінтеграції.

Стратегія націлена консолідувати необхідні державні політики та зусилля всіх стейкхолдерів (Уряду, бізнесу, муніципалітетів, громадськості) щоб створити довгостроковий системний підхід та сприятливі умови для масштабної термомодернізації.

Стратегія розподілена на три етапи: 

      • до 2030 – запустити та наростити темпи термомодернізації по всій території України;
      • до 2040 – збільшити глибину термомодернізації до рівня NZEB;
      • до 2050 – досягнути декарбонізації національного фонду будівель за рахунок зменшення щонайменше в 3 рази енергопотреби будівель в результаті утеплення та повністю відмовитися від природного газу, замістивши залишок потреби місцевими ВДЕ.

Майбутня Стратегія термомодернізації містить сім стратегічних цілей, досягнення яких сприятиме значному посиленню енергетичної незалежності України».

Детальніше у презентації: ЄУЕА-ЕЕ будівель та  відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [00:49:00-: 01:09:00]