Сергій Поровський, Головний експерт з фінансування та політики енергоефективності, UNIDO під час дискусії ЄУЕА з енергоефективності зазначив: “Підвищення енергоефективності має бути в основі стратегії (післявоєнного) відновлення економіки України! Про це ми (UNIDO) формально зазначали у робочих групах при Національній Раді з Відновлення (National Recovery Council). Звісно, основними завданнями, які зараз потрібно вирішити є: підтримка операційних бізнес-процесів, забезпечення енергоресурсами та стабілізація фінансового сектору /зниження вартості капіталу. Проте, важливим є правильне «сприйняття» енергоефективності та економічного ефекту від впровадження заходів з енергоефективності, який насамперед стосується промисловості та ПЕК, а не термомодернізації будівель.
У проєкті UNIDO (Впровадження стандарту Систем Енергоменеджменту у промисловості України) ми працюємо у 3-х основних напрямах:
- розбудова нормативно-правової бази з енергоефективності: де ми надаємо технічну підтримку центральним органам виконавчої влади з націоналізації міжнародних стандартів та розробки профільних законів та підзаконних актів
- створення експертної бази: в нас була потужна тренінгова програма з навчання експертів, підвищення кваліфікації фахівців та сертифікаційних установ
- створення фінансового механізму та інших інструментів підтримки: разом з УкрГазБанк ми запустили Фонд гарантування кредитів – цей Фонд працює; разом з ЄУЕА ми запустили Національну премію з енергоефективності «Лідери з Енергоменеджменту» – наразі, за причини воєнного стану, відбір та нагородження учасників призупинено, проте ми обов’язково відновимо процес після нашої перемоги! Також сподіваюсь, що буде можливим розробити та впровадити схему «Добровільних угод» з енергоефективності.
Ми проводили опитування підприємств щодо впливу війни на їх діяльність та можливість впровадження заходів з енергоефективності. На даний момент з підприємствами відбуваються наступні речі: 1 – перенесення виробництва із зон активних бойових дій; 2 – проблема забезпечення енергетичними ресурсами; 3 – фінансові проблеми та відсутність бажання/можливості інвестувати – бізнес зосереджений на виживання та покриття базових операційних потреб, з нещодавно висока вартість капіталу, спричинена підвищенням облікової ставки НБУ до 25%, тільки значно ускладнює ситуацію.
Тому, вкрай важливим є створення спеціальних (гарантійних) фінансових інструментів для підтримки бізнесу, та безпосередньо на підвищення енергоефективності у промислових та енергетичних секторах економіки. Важливо також правильно структурувати роботу таких фінансових інструментів/Фондів, щоб створити можливості не тільки для залучення донорської міжнародної допомоги, але й приватного іноземного капіталу (який, за об’ємом, є найбільшим). У довоєнний час було достатньо державних гарантій, зараз цього може бути недостатньо.
Проте, саме інвестування у підвищення енергоефективності у промислових секторах має бути пріоритетним, адже це постійне зменшення операційних витрат та зниження дефіциту енергоресурсів. Впровадження системи енергоменеджменту не тільки дозволить правильно спрогнозувати та оцінити результат заходів з енергоефективності, але й надасть можливість запровадити так звані ‘zero-cost’ заходи: зміна поведінки робітників та оптимізація операційних процесів, контроль браків, прогнозування енергоспоживання, підвищення вартість бренду – фінансовий результат від яких оцінюється в (додаткових) 40% від капіталовкладень в заходи з енергоефективності.
«Окрім Фонду гарантування кредитів, який працює зараз, та за яким підприємства можуть отримати пільгові кредити на впровадження системи енергоменеджменту та заходів з енергоефективності, ми можемо допомогти з залученням високопрофесійних національних та міжнародних експертів. Була інформація, що підприємства державної форми власності отримали вказівку впровадити систему енергетичного менеджменту, проте не знають, як це (правильно) зробити. Звертайтесь до нас, ми можемо допомогти!», – зазначив пан Сергій.
Окрім того, пан Сергій прокоментував щодо показника енергоємності ВВП, який часто вважать більшим у 2-3 рази в Україні, чим у сусідніх країнах ЄС:
«Вважаю це хибним твердженням, тому що в нас є два показника енергоємності ВВП: 1) енергоємність ВВП в паритеті купівельної спроможності та 2) просто енергоємність ВВП. Якщо брати до уваги енергоємність ВВП без паритету купівельної спроможності, то в нас показники більші, ніж в країнах ЄС у 8-10 разів. Наша низька купівельна спроможність вирівнює цей показник. Проте це вказує на іншу соціальну проблему та питання енергетичної бідності.
На мою думку, саме Міністерство економіки України повинне займатися діяльністю сектора енергоефективності, тому що саме це впливає на енергоефективність нашого ВВП. Якщо не впроваджувати заходи у всіх секторах економіки, то енергоємність ВВП не зміниться.”
Щодо питання зазначене у чаті перед виступом пана Сергія у чаті: «яке має значення енергоефективність для економіки України?» – він прокоментував:
«Якщо ми запитуємо яке відношення енергоефективність має до нашої економіки – то це стосується всіх секторів економіки; енергоефективність це не (тільки) про термомодернізацію будівель, а насамперед про підвищення енергоефективності у промисловості та ПЕК! Тому так важливо, щоб розроблялись інструменти з заохочення бізнесу до енергоефективності. Причому для нашої економіки особливий вплив мають не МСБ а топ 10 (відсотків) великої промисловості. Їх вплив на споживання, ціноутворення та доступність енергоресурсу є найбільш значним., а в плані економічного ефекту впровадження заходів з енергоефективності в них матиме більш вагомий результат ніж у ЖКГ.
На мою думку, саме Міністерство економіки України повинне займатися діяльністю сектора енергоефективності, тому що саме це впливає на енергоефективність нашого ВВП. Якщо не впроваджувати заходи у всіх секторах економіки, то енергоємність ВВП не зміниться.”
Детальніше у відеозаписі дискусії: https://cutt.ly/bZgD9YR [27:00-47:00]
