Світ зазнає кардинальних змін у способі виробництва, перетворення, зберігання та використання енергії у різних її формах. Люди все більше усвідомлюють необхідність рухатися до суспільства, де енергія перестає сприяти зміні клімату та місцевому забрудненню, замінюючи викопне паливо відновлюваною енергією. Зелений водень – один із таких варіантів, декарбонізації.
Зелений водень – це енергоносій, який можна використовувати в багатьох різних сферах застосування (див.Інофграфіку). Однак його фактичне використання все ще дуже обмежене.
Щороку у світі виробляється близько 120 мільйонів тонн водню, з них дві третини – чистий водень, а третина – у суміші з іншими газами (IRENA, 2019a). Вихід водню в основному використовується для переробки сирої нафти, а також для синтезу аміаку та метанолу, які разом становлять майже 75% у чистому та змішаному водню.
Сучасне виробництво водню в основному базується на природному газі та вугіллі, які разом складають 95% виробництва. Електроліз утворює близько 5% загального водню, як побічний продукт виробництва хлору.